—истеми л≥чби часу

25

ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» “ј Ќј” » ” –јѓЌ»

Ќац≥ональний ун≥верситет ≥м. Ўевченка

‘≥зичний факультет, кафедра астроном≥њ

ƒипломна робота

“ема: —истеми л≥чби часу

¬иконав: студент V курсу

√рупа 114 ‘ј

ћоскв≥т≥н —ерг≥й

 ињв 2010

ѕлан

¬ступ

1.  алендар

2.  алендарна ера, початок в≥дл≥ку рок≥в

3. Ѕезперервний л≥к д≥б

4. √одинн≥ по¤си. јбсурдн≥сть будь-¤кого переводу стр≥лок годинника в межах одного по¤су. Ћ≥н≥¤ зм≥ни дат

5. ѕропонован≥ зм≥ни до украњнського правопису

¬исновок

Ћ≥тература

¬ступ

« прадавн≥х час≥в в≥доме р≥зне ставленн¤ людей до обчисленн¤ часу. якщо дл¤ одних, а таких Ї переважна б≥льш≥сть, час був, Ї, ≥, можливо, ще досить довго буде чимось другор¤дним, не вартим особливоњ уваги, дл¤ ≥нших дана проблема залишаЇтьс¤ першочерговою. ƒобре в≥доме особливе ставленн¤ до часу античного народу май¤, математики ¤кого дос≥ нев≥домими нам методами могли передбачати моменти настанн¤ р≥зних астроном≥чних ¤вищ (зокрема затемнень) з точн≥стю до к≥лькох сучасних хвилин. «а будь-¤коњ цив≥л≥зац≥њ, в будь-¤ку епоху знаходилис¤ люди, ¤ким питанн¤ л≥чби часу було не байдужим.

Ќин≥ ж, дл¤ б≥льшост≥ з нас це питанн¤ взагал≥ не стоњть на пор¤дку денному. —правд≥, ≥снуюч≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ пов≥домл¤ють час з точн≥стю до дол≥в секунди, сучасн≥ супутников≥ нав≥гац≥йн≥ системи дуже скоро вит≥сн¤ть нав≥ть фотоелектричний метод спостережень покрить з≥р ћ≥с¤цем, ¤к один ≥з засоб≥в досл≥дженн¤ нер≥вном≥рностей осьового обертанн¤ «емл≥. ѕерес≥чний громад¤нин практично не переймаЇтьс¤ даним питанн¤м: о котр≥й годин≥ йти на роботу чи на службу - вир≥шуЇ кер≥вництво, ¤кий час - правильний, чи не зовс≥м, встановити на територ≥њ тоњ чи ≥ншоњ держави - вир≥шать за тебе сильн≥ цього св≥ту, ¤к≥ в б≥льшост≥ випадк≥в не мають елементарних знань в астроном≥њ. « даного приводу нев≥льно пригадуЇтьс¤ в≥дома п≥сн¤ з не менш в≥домого ще рок≥в двадц¤ть тому дит¤чого ф≥льму, де хлопчик-електрон≥к розм≥рковуЇ: У уда пастух погонит, туда идут стадаФ (мовою ориг≥налу). ѕерепрошую з приводу, ¤к декому може здатис¤, невдалого пор≥вн¤нн¤. јле, друз≥ моњ, ¤кби ми не були стадом, нас неодм≥нно хвилювали б так≥ питанн¤, ¤к недосконал≥сть календар¤, невдалий виб≥р початковоњ точки безперервного в≥дл≥ку д≥б та 12-ти годинна р≥зниц¤ м≥ж початком календарноњ та юл≥анськоњ д≥б, нер≥вном≥рн≥сть проведенн¤ границь годинних по¤с≥в, доц≥льн≥сть переходу на так званий Ул≥тн≥йФ та УзимовийФ час, доц≥льн≥сть в≥дступ≥в меж годинних по¤с≥в в≥д мерид≥ан≥в взагал≥ та м≥жнародноњ л≥н≥њ зм≥ни дат в≥д мерид≥ану, ¤кий маЇ довготу 180∞, та ≥нш≥, донин≥ на жаль, не вир≥шен≥ проблеми.

¬арто в≥дзначити, що мова не йтиме про скасуванн¤ чи зм≥ну ≥снуючого еталону часу - атомноњ секунди. ¬раховуючи динам≥ку осьового обертанн¤ «емл≥, даний еталон може служити людству ще принаймн≥ дес¤тки тис¤ч рок≥в. ћова п≥де про необх≥дн≥сть кардинальних зм≥н в вищезазначених системах в≥дл≥ку часу.

1.  алендар

«ауважую, що реформувати потр≥бно не григор≥анську систему календар¤ (в н≥й, ¤к в≥домо, високосними вважають роки, числа ¤ких без залишку д≥л¤тьс¤ на 4, але лише т≥ роки стол≥ть, числа ¤ких при в≥дкиданн≥ двох нул≥в д≥л¤тьс¤ без залишку на 4). ÷¤ система на нин≥шню епоху Ї досить точною: р≥зниц¤ з троп≥чним роком в 0,00031 доби/р≥к даЇ похибку в 1 добу лише приблизно за 3200 рок≥в. –еформувати потр≥бно внутр≥шню структуру календар¤. Ќав≥ть д≥ти мен≥ ≥нод≥ ставл¤ть запитанн¤, чому, наприклад, в м≥с¤ц¤х р≥зна к≥льк≥сть д≥б, чому м≥с¤ць лютий Ї УкуцимФ, тобто м≥стить найменшу к≥льк≥сть дн≥в (28 у простому ≥ 29 у високосному роц≥), чому кожен р≥к, м≥с¤ць ≥ квартал починаютьс¤ не в один день тижн¤, та ще дуже багато УчомуФ. ’оча на одне таке УчомуФ можна в≥дпов≥сти ц≥лком конкретно: римський ≥мператор √ай ёл≥й ÷езар ≥ погот≥в Уобд≥ливФ цей м≥с¤ць, УнадавшиФ йому 29 д≥б у простому роц≥ та 30 у високосному. —права в тому, що до м≥нус 45 року (м≥нус 45-го, а не 46-го до н. е., чому саме так - про це мова йтиме п≥зн≥ше) р≥к у римл¤н починавс¤ з початком весни. Ќе беручи до уваги всю плутанину з м≥с¤ц¤ми та дн¤ми, ¤ка мала м≥сце до м≥нус 45 року, скажу лише, що додатковий день чи додатков≥ дн≥ вставл¤ли у високосних роках все ж в к≥нц≥ року, тобто в м≥с¤ць ‘ебруар≥ус, ¤кий був ≥ тод≥ найкоротшим.  оли ж у м≥нус 45 роц≥ ёл≥й ÷езар запровадив св≥й календар (пот≥м названий юл≥анським), вс≥ непарн≥ м≥с¤ц≥ ¤кого мали по 31 дню, парн≥ по 30 за вин¤тком ‘ебруар≥уса, ¤кий на той час, ще будучи останн≥м у роц≥, мав бути Їдиним вин¤тком з вищезазначеного правила (мати 29 д≥б у звичайних роках ≥ 30 у високосних), за простим зб≥гом обставин новом≥с¤чч¤ припало на досить близьку дату до 1 януар≥¤ (с≥чн¤). „ерез це ёл≥й ÷езар постановив перенести початок року на 1 с≥чн¤, але той факт, що 366-й день повинен вводитись у високосних роках в к≥нц≥ року, ≥мператор забув. ‘ебруар≥ус з дванадц¤того став другим м≥с¤цем року, проте зайвий день вставл¤ли Упо ≥нерц≥њФ саме в його к≥нц≥. ёл≥анський календар, у принцип≥, був кращим за той "календар плутанини", ¤ким користувались до м≥нус 45 року, але теж мав певн≥ недол≥ки з чергуванн¤м простих та високосних рок≥в. ѕриблизно через 40 рок≥в потому ≥нший римський ≥мператор ќктав≥ан јвгуст вдосконалив юл≥анський календар, назвавши високосними т≥льки т≥ роки, числа ¤ких кратн≥ 4 (роки стол≥ть тод≥ до уваги н≥хто не брав, тривал≥сть троп≥чного року вважалась р≥вною 365,25 доби). «а це ≥мператор сам себе вир≥шив нагородити, назвавши восьмий м≥с¤ць року (на той час цей м≥с¤ць мав назву —екст≥л≥с) своњм ≥менем. ќск≥льки м≥с¤ць јвгуст мав 30 д≥б (¤к парний), ≥мператор подовжив його на одну добу, за рахунок того ж таки, ≥ без того УкуцогоФ ‘ебруар≥уса, тобто лютого, ¤кий в≥дтод≥ став мати 28 д≥б у простих роках ≥ 29 у високосних. ўоб три м≥с¤ц≥ п≥др¤д (сьомий, восьмий ≥ дев'¤тий) не мали по 31 дню, у останн≥ чотири м≥с¤ц≥ року було внесено своЇр≥дну Дкорекц≥юФ чергувань м≥с¤ц≥в, що мають 30 та 31 день. “ак календар набув сучасного недосконалого вигл¤ду. —лов'¤нськ≥ народи використовували юл≥анську структуру календар¤, р≥к починавс¤ 1 березн¤, пот≥м досить тривалий час з 1 вересн¤, роки рахували Ув≥д створенн¤ св≥туФ. Ќарешт≥ рос≥йський цар ѕетро ≤ називаЇ 7208 р≥к Ув≥д створенн¤ св≥туФ 1700-м в≥д –≥здва ’ристового (до реч≥, робить грубу помилку, називаючи останн≥й р≥к XVII стол≥тт¤ першим роком XVIII стол≥тт¤!) ≥ переносить початок року на 1 с≥чн¤. јле, под≥бно ёл≥ю ÷езарю, забуваЇ про те, що у високосних роках 366-й день маЇ вводитись в к≥нц≥ року, а не на початку чи в середин≥. ÷¤ обставина важлива дл¤ календарних розрахунк≥в, ¤к≥ виконуютьс¤ значно прост≥ше при умов≥ вставки у високосних роках 366-го дн¤ саме в к≥нц≥ року. —правд≥, в будь-¤ких календарних розрахунках, будь-то визначенн¤ за спец≥альними таблиц¤ми дат фаз ћ≥с¤ц¤ чи обчисленн¤ к≥лькост≥ д≥б, що пройшли на певну дату, чи розрахунок дн¤ тижн¤ певноњ дати (дл¤ календар¤ з неф≥ксованими дн¤ми тижн¤ по датах), при умов≥ вставки високосного дн¤ не в к≥нц≥ року, м≥с¤ц≥, що передують високосному дню, причому неважливо, в ¤кому роц≥, простому чи високосному, доведетьс¤ умовно вважати м≥с¤ц¤ми попереднього року, що надзвичайно незручно.

ћабуть, ск≥льки ≥снують тривал≥ системи в≥дл≥ку часу у вигл¤д≥ календар≥в, ст≥льки ж ≥снуЇ ≥ проблема створенн¤ ун≥версальноњ календарноњ системи, ¤кою б користувалось все людство. ¬ ≥деал≥ ц¤ система мала б вигл¤дати так:

а) оск≥льки узгодити тривалост≥ троп≥чного року (365d,21219) та синодичного м≥с¤ц¤ (29d,530588) принципово неможливо, календар маЇ бути ц≥лком сон¤чним;

б)кожен р≥к починаЇтьс¤ в день, найближчий до будь-¤кого р≥вноденн¤ чи сонцесто¤нн¤. якщо нав≥ть доведетьс¤ в≥дступити в≥д точок р≥внодень чи сонцесто¤нь через те, що, наприклад, в пом≥рних широтах ≥снують так≥ пон¤тт¤, ¤к Усередина л≥таФ (максимум температури), Усередина зимиФ (м≥н≥мум температури), ≥ т. п., всер≥вно початок року повинен сп≥впадати з початком певноњ пори року, тобто, з початком календарноњ весни, календарного л≥та, календарноњ осен≥ чи календарноњ зими. Ќовор≥чч¤ не повинно Угул¤тиФ майже посередин≥ зими, ¤к це ми маЇмо на тепер≥шн≥й момент, це некоректно з будь-¤коњ точки зору;

в)календарний р≥к повинен мати 4 р≥вн≥ квартали (по 91 дню), кожен з ¤ких починаЇтьс¤ в перший день певноњ пори року ≥ зак≥нчуЇтьс¤ в њњ останн≥й день, тобто квартали сп≥впадають з порами року;

г)в кожному квартал≥ повинно бути 3 м≥с¤ц≥ по 30 дн≥в в кожному, що мають в≥дпов≥дну дату та день тижн¤; в к≥нц≥ кожного кварталу повинен бути доданий 91-й УпустийФ день (дл¤ зручност≥ ц≥ дн≥ можуть мати певну умовну дату, проте в жодному раз≥ не мають дн¤ тижн¤ ≥ по сут≥ своњй мають вважатис¤ загальнонародними св¤тковими або просто неробочими дн¤ми). “аким чином, в роц≥ отримали 364 дн≥, ¤к≥ мають дату та день тижн¤. 365-й, також УпустийФ день необх≥дно вставл¤ти в кожному роц≥ в к≥нц≥ другого кварталу (дл¤ кращоњ синхрон≥зац≥њ з р≥вноденн¤ми ≥ сонцесто¤нн¤ми). ј у високосних роках, обов'¤зково, ¤к ¤ вже наголошував, в к≥нц≥ року, тобто в к≥нц≥ четвертого кварталу, потр≥бно вводити 366-й день, ¤кий також може мати умовну дату (але не маЇ дн¤ тижн¤), ≥ Ї св¤тковим або неробочим днем у всьому св≥т≥. « вищесказаного випливаЇ, що кожен р≥к ≥ кожен квартал починаютьс¤ ≥ зак≥нчуютьс¤ в одн≥ й т≥ сам≥ дн≥ тижн¤ (починаютьс¤ в перший день тижн¤, зак≥нчуютьс¤ в останн≥й);

д)кожен м≥с¤ць починаЇтьс¤ ≥ зак≥нчуЇтьс¤ в одн≥ й т≥ сам≥ дн≥ тижн¤. ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ умови потр≥бно було б в≥дмовитись в≥д семиденного тижн¤ з очевидноњ причини - у випадку УсемиденкиФ м≥с¤ць н≥коли не матиме ц≥лого числа тижн≥в. ¬ин¤ток може становити календарна система, у ¤к≥й 13 м≥с¤ц≥в по 28 дн≥в у кожному (364 датован≥ дн≥ та 2 ДпустихФ, кожен м≥с¤ць маЇ 4 р≥вн≥ тижн≥ по 7 дн≥в). ќчевидно, що дану систему застосовувати небажано через неможлив≥сть под≥лу року на р≥вн≥ п≥вр≥чч¤ ≥ квартали. ѕриймати можна тиждень, що маЇ п'¤ть, ш≥сть або дес¤ть дн≥в.

ѕроте, не все так просто, ¤к може здатис¤ на перший погл¤д. ¬≥руюч≥ люди б≥льшост≥ конфес≥й н≥коли не в≥дмовл¤тьс¤ в≥д семиденного тижн¤.  р≥м того, при переход≥ до будь-¤коњ новоњ календарноњ системи дати б≥льшост≥ рел≥г≥йних св¤т зм≥н¤тьс¤. —аму цю зм≥ну православна та католицька церкви вважають гр≥хом. Ќе меншою крамолою вважаЇтьс¤ перериванн¤ безперервного л≥ку д≥б введенн¤м додаткових УпустихФ дн≥в.

ѕроблема створенн¤ ун≥версального календар¤ надзвичайно складна. ¬она неодноразово обговорювалась в середин≥ XX стол≥тт¤ на дуже високих р≥вн¤х. ” 1954 роц≥ Ћ≥га Ќац≥й розгл¤нула один з численних проект≥в ¬сесв≥тнього  алендар¤. ” цьому проект≥ дата початку року збереглась за 1 с≥чн¤. –≥к маЇ 12 м≥с¤ц≥в (4 р≥вн≥ квартали).  ожен р≥к ≥ кожен квартал починаютьс¤ в нед≥лю ≥ зак≥нчуютьс¤ в суботу. ѕерший м≥с¤ць кожного кварталу маЇ 31 день, два ≥нш≥ - по 30. 365-й додатковий день пропонувалось вставл¤ти в к≥нц≥ грудн¤. ” високосних роках 366-й день мав сто¤ти (автори проекту тут допустились грубоњ помилки!) ¤краз посередин≥ року, тобто п≥сл¤ 30 червн¤. ÷ей проект був одобрений Ћ≥гою Ќац≥й в тому ж 1954 роц≥, проте прийн¤тий не був через в≥дхиленн¤ його јнгл≥Їю та —Ўј з рел≥г≥йних мотив≥в. ¬арто зазначити, що Ћ≥га Ќац≥й розгл¤дала б≥льше 100 проект≥в, кожен з ¤ких претендував на ун≥версальн≥сть.

“епер час по¤снити, чому не можна створити найкращоњ календарноњ системи. ѕричин багато. Ќав≥ть розгл¤даючи систему, ¤ка мала б бути в ≥деал≥ (описана вище), вибрати початок року, прийн¤тний дл¤ вс≥х народ≥в, дуже важко. якщо нам, жител¤м п≥вн≥чноњ п≥вкул≥, зручн≥ше обрати за початок року початок зими чи початок весни, то наш≥ антиподи навр¤д чи з цим погод¤тьс¤, оск≥льки в них це буде в≥дпов≥дно початок л≥та ≥ початок осен≥. ўе одна причина - виб≥р к≥лькост≥ дн≥в у тижн≥. ѕевен, що Їдиноњ думки у вс≥х народ≥в з обох вищезгаданих питань не буде.  р≥м цього, ¤к вже було наголошено, ≥Їрархи пров≥дних церков н≥коли не в≥дмовл¤тьс¤ в≥д семиденного тижн¤. ѕотр≥бен буде Їдиний компром≥сний вар≥ант, ¤кий би враховував нац≥ональн≥, економ≥чн≥ та рел≥г≥йн≥ ≥нтереси народ≥в св≥ту.

ѕерший пункт даноњ статт≥ - Їдиний, де автор утримаЇтьс¤ в≥д пропозиц≥њ конкретного проекту календарноњ реформи. ѕевно, з точки зору управл≥нн¤ економ≥кою, виг≥дн≥ше прийн¤ти календар з ф≥ксованими дн¤ми тижн¤ по датах. “ак, з метою недопущенн¤ Увеликих прогалин у час≥Ф, перенести початок року можна на початок тих п≥р року, ¤к≥ Ї найближчими до 1 с≥чн¤ - на початок зими чи на початок весни. ƒоки ≥снуЇ пон¤тт¤ кл≥мату, узгоджувати початок п≥р року з астроном≥чними точками р≥внодень та сонцесто¤нь недоц≥льно, оск≥льки у вс≥х кл≥матичних по¤сах (кр≥м екватор≥альних, де ≥снують лише два пер≥оди - сухий та вологий) початок п≥р року випереджаЇ на певний пер≥од проходженн¤ —онцем вищезгаданих в≥дпов≥дних точок. ѕотр≥бно п≥ти назустр≥ч рел≥г≥йним конфес≥¤м ≥ залишити семиденний тиждень. ћатимемо 4 квартали по 91 дню в кожному з ф≥ксованими дн¤ми тижн¤ по датах в межах кварталу.  ожен квартал ≥ кожен р≥к повинн≥ починатись в понед≥лок, зак≥нчуватись в нед≥лю. ÷е також означаЇ, що у тих народ≥в, де тиждень дос≥ починавс¤ в нед≥лю а зак≥нчувавс¤ в суботу, повинн≥ бути внесен≥ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни стосовно початку та к≥нц¤ календарного тижн¤ - останн≥й також маЇ починатись в понед≥лок ≥ зак≥нчуватись в нед≥лю. ¬ажливо те, що в межах кварталу один з м≥с¤ц≥в - перший, другий або трет≥й повинен м≥стити 31 добу, решта два - по 30. –≥к знову ж таки матиме 364 датован≥ дн≥. ” простих роках 365-й день можна зробити УпустимФ, а можна, ¤к вже було сказано, приписати йому певну умовну дату, проте цей день треба обов'¤зково вставл¤ти посередин≥ року (п≥сл¤ шостого м≥с¤ц¤), так ¤к даний день маЇмо в кожному роц≥. ” високосних роках 366-й день потр≥бно ставити п≥сл¤ дванадц¤того м≥с¤ц¤, неважливо, робл¤чи його УпустимФ чи умовно датованим. ѕереход¤чи на таку систему, зважаючи на середню довготу —онц¤, бажано першим днем року прийн¤ти за нин≥ д≥ючим календарем 2 грудн¤ (при першому м≥с¤ц≥ кварталу, що маЇ 30 д≥б) ≥ 1 грудн¤ (¤кщо перший м≥с¤ць кварталу матиме 31 добу) у випадку перенесенн¤ початку року на початок зими, або 2 березн¤ (при будь-¤к≥й, обумовлен≥й ран≥ше, к≥лькост≥ дн≥в у першому м≥с¤ц≥ кварталу) у випадку перенесенн¤ початку року на початок весни. ўоб не зм≥нювати назву дн¤ тижн¤ при переход≥, останн≥й бажано робити саме в т≥ роки, в ¤к≥ вищезазначен≥ дн≥ припадуть на понед≥лок.

≤снуЇ ще одна альтернатива. ¬ принцип≥, можна прийн¤ти систему, ¤ка б задовольнила багатьох, в т≥м числ≥ рел≥г≥йн≥ конфес≥њ. ÷¤ система збер≥гаЇ часовий континуум, тобто початок року в н≥й залишивс¤ за 1 с≥чн¤. ƒн≥ тижн¤ в н≥й йдуть один за одним, немаЇ Упустих дн≥вФ, ¤к того вимагають пров≥дн≥ конфес≥њ, тобто дн≥ тижн¤ не ф≥ксован≥ по датах, що може бути зручно нав≥ть люд¤м, далеким в≥д Ѕога. якщо, наприклад, ¤ пам'¤таю, що де¤ка под≥¤ в≥дбулас¤ в де¤кий день тижн¤ де¤коњ дати, але не пам'¤таю року, останн≥й може бути впевнено встановлений за простими таблиц¤ми чи табель-календар¤ми. јналог≥чно з впевнен≥стю можна судити про день тижн¤ за датою (р≥к, м≥с¤ць, число). ” випадку ф≥ксованих дн≥в тижн¤ под≥бн≥ операц≥њ неможлив≥, оск≥льки в кожному роц≥ певна дата маЇ один ≥ той же день тижн¤. ¬ дан≥й систем≥ дл¤ зручност≥ користуванн¤ вс≥ непарн≥ м≥с¤ц≥ мають по 30 дн≥в, вс≥ парн≥, кр≥м останнього м≥с¤ц¤ року - грудн¤, м≥ст¤ть 31 день. ¬ласне, грудень у простих роках м≥стить 30, а у високосних - 31 день, тобто правило вставки високосного дн¤ в к≥нц≥ року виконане. —истема зручна ще й тим, що надзвичайно проста з математичноњ точки зору. јдже, ¤к ви¤вилос¤, ≥ автор сам у цьому переконавс¤, створювати календарн≥ програми дл¤ програмованих м≥крокалькул¤тор≥в та персональних комп'ютер≥в, так≥ ¤к, наприклад, перех≥д в≥д дати до числа дн≥в, що пройшли на початок ц≥Їњ дати, зворотн≥й перех≥д та визначенн¤ дн¤ тижн¤ за датою, значно прост≥ше, ¤кщо користуватись саме ц≥Їю системою.  р≥м того, ¤кщо (про це поговоримо нижче) домовитись почати безперервний л≥к д≥б 1 с≥чн¤ 1 року 0h ““ (Terrestrial Time - «емний „ас, ¤кий використовують дл¤ астроном≥чних ефемерид ≥ розрахунк≥в), то, за вдалим зб≥гом обставин, маЇмо ун≥кальну можлив≥сть лише за номером доби в безперервному рахунку в≥д вказаного початкового моменту визначати день тижн¤. ƒл¤ цього досить под≥лити номер дн¤ на 7, ≥ за залишком в≥д д≥ленн¤ судити про день тижн¤. ѕрим≥ром, залишок, р≥вний нулю, в≥дпов≥даЇ дню тижн¤ - нед≥л≥, що досить зручно.

«вичайно, будь-¤к≥ зм≥ни на краще в календарн≥й систем≥ можлив≥ лише за м≥жнародноњ угоди. “ака угода можлива лише тод≥, коли люди припин¤ть практику вигадуванн¤ проблем самим соб≥. “ак, багато хто, зокрема пол≥тики, силов≥ структури, впливов≥ економ≥сти та ф≥нансисти вважають, що зм≥на календарноњ системи, перенесенн¤ початку року на ≥ншу дату викличе так≥ проблеми, ¤к необх≥дн≥сть зм≥ни комп'ютерних програм, що керують певними процесами та м≥ст¤ть дату, необх≥дн≥сть внесенн¤ зм≥н до документац≥њ ≥ т.п. ¬арто сказати, що комп'ютерн≥ програми, ¤к≥ керують важливими процесами можна зм≥нити раз назавжди. ѕрограми, ¤к≥ вже ≥снують, м≥ст¤ть стару систему ≥ встановлен≥ на речах менш важливих, переробл¤ти взагал≥ не потр≥бно. —каж≥мо, ¤кщо наприклад, ви придбали м≥крокалькул¤тор, годинник чи персональний комп'ютер, на ¤ких встановлена стара система - нехай вона там стоњть. ѕросто з моменту зм≥ни внутр≥шньоњ структури календар¤ на под≥бних речах встановлюватимуть нову систему ≥ на цьому питанн¤ вир≥шене. –ок≥в через 80 мало хто пам'¤татиме, ¤к вигл¤дав наш календар. јналог≥чна ситуац≥¤ ≥ з документац≥Їю. якщо, наприклад, в моЇму паспорт≥ (паперовоњ форми чи електронному - неважливо) занесено ≥нформац≥ю, що ¤ народивс¤ такого-то року, м≥с¤ц¤, дн¤ староњ системи, то немаЇ необх≥дност≥ видавати мен≥ новий документ, нав≥ть не потр≥бно зм≥нювати дан≥ в електронн≥й форм≥ паспорта. ј ¤кщо, прим≥ром, м≥й син чи донька народ¤тьс¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ новоњ системи, в њх документах буде сто¤ти дата за новою системою. ¬ищесказане беззаперечно доводить надуман≥сть даних проблем.

2.  алендарна ера, початок в≥дл≥ку рок≥в

—к≥льки ≥снуЇ народ≥в, мабуть ст≥льки ж ≥ верс≥й щодо того, коли все почалос¤. ¬чен≥ тверд¤ть, що б≥льйони рок≥в тому, р≥зн≥ церкви називають р≥зн≥ дати описаного в Ѕ≥бл≥њ створенн¤ св≥ту Ѕогом за 7 дн≥в. Ќаприклад, Їврењ вважають, що це сталос¤ 5768 рок≥в тому, а православн≥ схил¤ютьс¤ до думки, що нашому св≥тов≥ вже 7516 рок≥в. ™диноњ думки у вс≥х народ≥в ≥ у вс≥х рел≥г≥йних конфес≥й з цього питанн¤ не буде. «важаючи на суто умовний виб≥р початку в≥дл≥ку, пропонуЇтьс¤ не зм≥нювати еру Ув≥д –≥здва ’ристовогоФ. ¬≥дл≥к рок≥в вести в обидва боки в≥д початкового моменту - першого дн¤, першого м≥с¤ц¤ першого року 0h ““, а ¤кщо не переносити початок року - то в≥д 1 с≥чн¤ 1 року. ѕропонуЇтьс¤ взагал≥ вивести з ужитку та з правопису так≥ безглузд≥ пон¤тт¤, ¤к Удо нашоњ ериФ, та Унашоњ ериФ (на «аход≥ в≥дпов≥дно ¬— та јD). ¬ усному вживанн≥ та в правопис≥ вс≥х крањн св≥ту необх≥дно прийн¤ти вже ≥снуючий астроном≥чний в≥дл≥к рок≥в, в ¤кому р≥к, що безпосередньо передуЇ першому роков≥ - названо нульовим., а роки, що йдуть за ним у минуле - мають знак Ум≥нусФ, точн≥с≥нько ¤к на числов≥й пр¤м≥й, про котру чув кожен семикласник. «ам≥сть ≥снуючого нин≥ юл≥анського правила високос≥в у роках, що передують моменту прийн¤тт¤ григор≥анського календар¤ (15 жовтн¤ 1583 року) на вс≥й числов≥й пр¤м≥й прийн¤ти григор≥анське правило високосних рок≥в. «г≥дно з ним, нульовий р≥к Ї високосним. ƒл¤ рок≥в з≥ знаком Ум≥нусФ, за аналог≥Їю з додатними роками, високосними вважати лише т≥ роки стол≥ть, числа ¤ких при в≥дкиданн≥ двох нул≥в д≥л¤тьс¤ на 4 нац≥ло. “ак, -400, -800 ≥ т. д. роки Ї високосними, а -100, -200, -300, -500 ≥ т. д. Ї простими. ƒл¤ решти рок≥в, в т≥м числ≥ ≥ негативних, ¤к≥ не в≥днос¤тьс¤ до рок≥в стол≥ть - те ж саме правило, що д≥Ї нин≥: високосним Ї р≥к, число ¤кого кратне 4. якщо, наприклад, зберегти пон¤тт¤ Удо нашоњ ериФ, то застосовувати вищезгадане, довол≥ зручне правило не доведетьс¤, оск≥льки, наприклад, м≥нус четвертий р≥к астроном≥чного в≥дл≥ку (високосний) суть п'¤тий р≥к до н. Ї. ј п'¤ть, ¤к в≥домо, нац≥ло на чотири не д≥литьс¤. ¬казана незручн≥сть - головна причина пропозиц≥њ перейти на астроном≥чний в≥дл≥к рок≥в в усному ≥ д≥ловому сп≥лкуванн≥, в засобах масовоњ ≥нформац≥њ, в комп'ютерних програмах, в навчальних пос≥бниках, в документац≥њ.

3. Ѕезперервний л≥к д≥б

 ожен, хто ск≥льки-небудь знайомий з техн≥кою обчислень положень небесних св≥тил на певн≥ моменти часу, усв≥домлюЇ важлив≥сть безперервного рахунку д≥б в≥д де¤кого початкового моменту. ѕоложенн¤ св≥тила отримують фактично на певний момент за безперервною шкалою, лише пот≥м цей момент перевод¤ть в д≥ючу календарну систему. Ќа сьогодн≥ така шкала ≥снуЇ у вигл¤д≥ так званих юл≥анських д≥б, ¤к≥ нев≥домо хто придумав починати 1 с≥чн¤ м≥нус 4712 року за юл≥анським календарем, та ще й оп≥вдн≥ (маЇтьс¤ на уваз≥ 12h ““ дл¤ розрахунк≥в положень ≥ 12h U“— дл¤ спостережень). ÷ьому безглуздю нав≥ть дають по¤сненн¤ - мовл¤в ран≥ше, дл¤ того, щоб н≥ч спостережень не була под≥лена на дв≥ сус≥дн≥ дати, астрономам було зручн≥ше починати нову добу оп≥вдн≥. ј у 1925 роц≥ вони теж перейшли на громад¤нський л≥к д≥б - в≥д середньоњ гринв≥цькоњ п≥вноч≥, хоча дл¤ юл≥анських д≥б було вир≥шено продовжувати њх в≥дл≥к в≥д середнього гринв≥цького полудн¤. «вичайно, це було б в де¤к≥й м≥р≥ зручно астрономам, ¤к≥ ведуть спостереженн¤ на нульовому мерид≥ан≥, можливо ще й в зон≥, що в≥дстоњть в≥д останнього до 45∞ довготи в обидв≥ сторони. якщо ж ¤ перењду, скаж≥мо, в Ќову «еланд≥ю, де довгота близька до 180∞, ≥ стану спостер≥гати зв≥дти, про дану Узручн≥стьФ говорити не доведетьс¤.  р≥м того, варто нагадати, що б≥льш≥сть астроном≥чних спостережень на тепер≥шн≥й момент ведутьс¤ в шкал≥ UT—, в ¤к≥й доба починаЇтьс¤ оп≥вноч≥, тому причини збереженн¤ початку юл≥анськоњ доби за гринв≥цьким полуднем ¤ не бачу.

ѕроте все це ма¤чн¤ в пор≥вн¤нн≥ з ще одн≥Їю широко рекламованою Узручн≥стюФ юл≥анських д≥б. ѓх розробнику здавалось, що в≥н знайшов Уабсолютний початокФ ≥ що на дати, ¤к≥ передують 1 с≥чн¤ м≥нус 4712 року за Устарим стилемФ н≥хто н≥коли обчислювати положенн¤ св≥тил не буде. “аким чином, автоматично усувалась незручн≥сть, пов'¤зана з негативними значенн¤ми юл≥анських дат - таких в ц≥й систем≥ просто не було передбачено. “обто, дл¤ будь-¤кого року, що йде п≥сл¤ м≥нус 4712-го, юл≥анська дата - число додатне. ј дл¤ рок≥в ≥ епох, ¤к≥ передують вказаному - юл≥анських дат взагал≥-то не ≥снуЇ. «вичайно, додатн≥ значенн¤ юл≥анських дат - хороше напрацюванн¤. јле воно не йде н≥ в ¤к≥ пор≥вн¤нн¤ з труднощами створенн¤ програм переходу в≥д юл≥анських дн≥в до календарних дат ≥ навпаки, де доводитьс¤ враховувати ¤к несп≥впаданн¤ нуль-пункт≥в обох шкал (маЇмо р≥зницю в 4713 рок≥в, задумайтесь лише!), так ≥ р≥зн≥ знаки рок≥в при додатних значенн¤х юл≥анських дат (до нульового року маЇмо 4712 рок≥в з≥ знаком Ум≥нусФ, п≥сл¤ нульового - безл≥ч рок≥в з≥ знаком УплюсФ). ƒо того ж, р≥зниц¤ в 12 годин м≥ж початком календарноњ та юл≥анськоњ д≥б при розрахунках створюЇ свого роду незручн≥сть, ¤ку не можна компенсувати в≥дсутн≥стю негативних значень юл≥анських дн≥в. јвтор ц≥Їњ шкали також, здаЇтьс¤, в≥днайшов ≥ к≥нець в≥дл≥ку, щоправда не абсолютний. —права в тому, що юл≥анськ≥ дн≥ рахуютьс¤ певними, досить тривалими циклами, п≥сл¤ зак≥нченн¤ кожного з ¤ких л≥к д≥б, ¤к≥ пройшли на ту чи ≥ншу дату, починаЇтьс¤ з нул¤ (0d,0). ќтже, висновок про те, може шкала юл≥анських дн≥в використовуватись дал≥ дл¤ астроном≥чних розрахунк≥в чи н≥ - залишаю на розсуд наших читач≥в.

ѕерел≥чен≥ проблеми вир≥шуютьс¤ в досить простий спос≥б. ѕропонуЇтьс¤:

а)зробити зам≥ну назви: зам≥сть староњ Уюл≥анськ≥ дн≥Ф ввести назву У¬сесв≥тн≥ ƒн≥Ф (англ≥йською У“he Universal DaysФ);

б)прийн¤ти, що 0d,0 пройшло на момент першого числа першого м≥с¤ц¤ першого року 0h ““ дл¤ астроном≥чних розрахунк≥в або 0h U“— дл¤ певних результат≥в спостережень (у випадку збереженн¤ початку року на попередньому м≥сц≥ це буде 1 с≥чн¤ 1 року), пров≥вши шкалу в неск≥нченн≥сть ¤к в минуле, так ≥ у майбутнЇ. ¬ищесказане також означаЇ в≥дсутн≥сть будь-¤ких пер≥од≥в, п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤ких л≥к дн≥в починавс¤ би знову;

в)числа, ¤к≥ означають к≥льк≥сть дн≥в, що пройшли на моменти, ¤к≥ передують вибраному нуль-пункту, матимуть знак Ум≥нусФ. ƒес¤тков≥ знаки цих чисел суть менш≥ частки доби. ѕри створенн≥ програм потр≥бно пам'¤тати, що на в≥дм≥ну в≥д дес¤ткових знак≥в, ¤к≥ на шкал≥ л≥в≥ше 0h,0 ведуть себе ¤к дес¤тков≥ знаки в≥д'Їмного числа, години, хвилини ≥ секунди доби завжди в≥дл≥чують вперед в≥д початку доби, тобто в≥д 0h.

ѕри цьому н≥¤ких незручностей, пов'¤заних з використанн¤м в≥д'Їмних значень ¬сесв≥тн≥х ƒн≥в, при астроном≥чних розрахунках не буде, оск≥льки величина “, ¤ка показуЇ час в стол≥тт¤х, що пройшов в≥д чи до початкового моменту, буде одним ≥ тим же числом. ƒоки використовуЇтьс¤ григор≥анський календар, бажано “ рахувати в григор≥анських стол≥тт¤х, тобто д≥ленн¤ р≥зниц≥ числа доби, на ¤ку обчислюють та числа доби стандартноњ епохи, проводити на 365,2425 доби, а не на 365,25 доби, ¤к це маЇ м≥сце при визначенн≥ “ в юл≥анських стол≥тт¤х.

«ац≥кавленим пропоную розгл¤нути програму, створену автором даноњ статт≥ дл¤ програмованих м≥крокалькул¤тор≥в типу ћ -52 та ћ -61. ѕрограма призначена дл¤ переходу в≥д календарноњ дати одн≥Їњ з описаних вище нових систем (а саме системи, в ¤к≥й початок року збережено за 1 с≥чн¤, кожен непарний м≥с¤ць маЇ 30 д≥б, кожен парний, за вин¤тком грудн¤ - по 31; грудень в простому роц≥ м≥стить 30 дн≥в, у високосному - 31; ф≥ксованих дн≥в тижн¤ по датах немаЇ) до дати за безперервною шкалою У“he Universal DaysФ. ѕрограма демонструЇ математичну простоту даноњ календарноњ системи та доводить в≥дсутн≥сть незручностей, пов'¤заних з на¤вн≥стю в≥д'Їмних значень ¬сесв≥тн≥х ƒн≥в. јналог≥чн≥ програми, причому ≥ дл¤ зворотного переходу (в≥д ¬сесв≥тн≥х ƒн≥в до календарних дат) ≥ з урахуванн¤м часток доби, на р≥зних мовах можуть бути створен≥ також дл¤ персональних комп'ютер≥в. ѕри умов≥ написанн¤ аналог≥чних програм дл¤ ≥ншоњ календарноњ системи, що описана в дан≥й статт≥, останн≥ будуть дещо складн≥шими.

ѕеред пуском занести в рег≥стри так≥ числа: 100 ’ѕ1; 366 ’ѕ2; «ќ’ѕ«; 400 ’ѕ4; 365,25 ’ѕ0. ѕуск: ¬/ќ, р≥к (в астроном≥чн≥й систем≥), ѕ/ѕ, м≥с¤ць, ѕ/ѕ, число м≥с¤ц¤, —/ѕ.  ≥льк≥сть ¬сесв≥тн≥х ƒн≥в, що пройшли на момент 0h ““ (без урахуванн¤ долей дн¤), з'¤витьс¤ на дисплењ калькул¤тора за к≥лька секунд. «а ц≥Їю програмою можна обчислити число ¬сесв≥тн≥х ƒн≥в будь-¤коњ стандартноњ епохи. Ќаприклад, стандартн≥й епос≥ 1900,0 (1899 грудень 30d 12h ““) в≥дпов≥даЇ ¬сесв≥тн¤ ƒата 693594,5, а стандартн≥й епос≥ 2000,0 (2000 с≥чень 1d 12h ““) в≥дпов≥даЇ ¬сесв≥тн¤ ƒата 730119,5. Ќадал≥ бажано стандартн≥ епохи створювати на 0h ““, щоб њх ¬сесв≥тн¤ ƒата була ц≥лим числом.

ѕрим≥тка: дати обох вказаних стандартних епох подан≥ не в нин≥шн≥й календарн≥й систем≥, а в календарн≥й систем≥, дл¤ ¤коњ створена програма.

4. √одинн≥ по¤си. јбсурдн≥сть будь-¤кого переводу стр≥лок годинника в межах одного по¤су. Ћ≥н≥¤ зм≥ни дат

—истема годинних по¤с≥в, запропонована американським ≥нженером зал≥зничного транспорту ‘лем≥нгом та прийн¤та в багатьох крањнах в к≥нц≥ XIX стол≥тт¤, фактично н≥коли не використовувалась в ориг≥нал≥. √раниц≥ по¤с≥в проводились ≥ до цих п≥р провод¤тьс¤ з великими в≥дступами в≥д мерид≥ан≥в. ≤нод≥ доходить до см≥шного: в де¤ких м≥сцевост¤х, щоб об≥йти ¤кесь природне або штучне утворенн¤ (або пройти по його контуру) чи в≥дпов≥дати пол≥тичному та адм≥н≥стративному розпод≥лу, границ≥ по¤с≥в проведен≥ на сотн≥ к≥лометр≥в майже по паралел¤х або ж точно по них. ¬и¤вл¤Їтьс¤, годинники треба переводити не лише при рус≥ на сх≥д чи зах≥д, ¤к це описано в кожному п≥дручнику астроном≥њ, а й рухаючись... вздовж одного й того ж мерид≥ану! ƒал≥ б≥льше. ƒос≥ ≥снують границ≥ по¤с≥в типу Узм≥йкаФ, перес≥каючи ¤к≥, припуст≥мо, на сх≥д, необх≥дно переводити годинник... на 1 годину назад!  р≥м того, ‘лем≥нг, пропонуючи систему годинних по¤с≥в, в ¤к≥й границ≥ кожного по¤са однаково в≥ддален≥ в≥д центральних мерид≥ан≥в (на 7∞30?), не знав, а можливо ≥ не здогадувавс¤ про ≥снуванн¤ такого пон¤тт¤ ¤к р≥вн¤нн¤ часу (позначаЇтьс¤ з). Ќагадаю, що р≥вн¤нн¤м часу з вважають р≥зницю м≥ж пр¤мими п≥днесенн¤ми ≥стинного та середнього сонц¤. Ќа початку листопада з, дос¤гаючи свого м≥н≥мального значенн¤ (-16m26s), створюЇ велик≥ незручност≥, особливо у сх≥дн≥й Дполовин≥Ф будь-¤кого годинного по¤са системи ‘лем≥нга. Ќаприклад, ¤кщо всю ”крањну в≥днесено до другого по¤са, то в листопад≥, за по¤сним часом, нав≥ть на центральному мерид≥ан≥ (30∞сх≥дноњ довготи) —онце кульм≥нуватиме ран≥ше на 16 хвилин 26 секунд а значить сходитиме ≥ заходитиме ран≥ше приблизно на цю ж величину. ѕро сх≥дн≥ рег≥они ”крањни год≥ й говорити. ¬елике в≥д'Їмне значенн¤ з призводить до того, що прим≥ром, в Ћуганську в к≥нц≥ осен≥ - на початку зими за так званим по¤сним часом —онце заходить близько 15 годин 15 хвилин. «важаючи на коротк≥ ос≥нньо-зимов≥ присмерки, вже о п≥в на четверту дн¤ м≥сто поринаЇ в майже ц≥лковиту темр¤ву. —ходить же там —онце в цю пору справно близько 7 годин ранку (в листопад≥ нав≥ть в 6 годин 30 хвилин). ѕереважна б≥льш≥сть луганчан починають робочий день у 8 годин, тобто йдуть на роботу, коли —онце вже давно з≥йшло, а зак≥нчують - в 17 годин, тобто повертаютьс¤ з роботи в повн≥й темр¤в≥. —в≥тла частина доби використовуЇтьс¤ надзвичайно нерац≥онально. ƒержавна  ом≥с≥¤ ™диного „асу та ≈талонних „астот ”крањни, куди, ¤к сказано в Ујстроном≥чному  алендар≥Ф на 1996 р≥к (виданн¤ √оловноњ јстроном≥чноњ ќбсерватор≥њ ЌјЌ ”крањни), вход¤ть спец≥ал≥сти з питань обчисленн¤ часу та пров≥дн≥ вчен≥, вважаЇ, що дл¤ того, щоб ран≥ше зак≥нчувати роботу, треба ран≥ше њњ починати. јле, чому ж це не виконуЇтьс¤, хоча б дл¤ того ж сходу ”крањни? “ому що, по перше, н≥хто не хоче переробл¤ти устален≥ дес¤тил≥тт¤ми терм≥ни робочого дн¤.  р≥м того, коли ми дивимось на годинник, у нас виробл¤ютьс¤ певн≥ асоц≥ац≥њ (адже завжди ≥ майже скр≥зь роботу починали у 8 годин) а також б≥олог≥чн≥ ритми, ¤к≥ практично неможливо н≥ перехитрити, н≥ виправити. Ѕ≥да лише в т≥м, що мешканц≥ сх≥дних рег≥он≥в нашоњ держави в названу пору року спогл¤дають нев≥рний годинник. Ќав≥ть за системою ‘лем≥нга, наприклад Ћуганськ, маючи довготу 2h37m,5 на сх≥д в≥д √ринв≥ча, маЇ входити до третього годинного по¤са. ѕроте це, та ≥нш≥ м≥ста сходу ”крањни, ¤к≥ за географ≥чним положенн¤м суть належн≥сть третього годинного по¤са, на даний момент в≥днесен≥ до по¤са є 2. ÷≥лком зг≥дний з тим, що в невеликих крањнах, под≥бних наш≥й, в план≥ керуванн¤ транспортом ≥снуЇ перевага використанн¤ Їдиного часу. јле, Їдиний час потр≥бно запроваджувати там, де це можливо насамперед з географ≥чноњ, а не необх≥дно з пол≥тичноњ точки зору. ”крањна ≥ Ї тим вин¤тком. “а й не т≥льки ”крањна. « под≥бною проблемою стикалис¤ багато держав св≥ту. ƒе¤к≥ њњ Увир≥шилиФ в ориг≥нальний спос≥б: дос≥ на «емл≥ Ї м≥сц¤ (наприклад, крањни Ѕлизького —ходу, частина јвстрал≥њ), де ≥снуЇ 30-хвилинна р≥зниц¤ в показах хвилин м≥сцевого часу та хвилин U“—. √одинний по¤с д≥л¤ть не лише навп≥л, а й на менш≥ частки - в де¤ких м≥сц¤х ѕ≥вденноњ јмерики р≥зниц¤ в показах хвилинних стр≥лок м≥сцевого часу та UT— всього лише ...15 хвилин, в той час, ¤к нав≥ть недосконала система годинних по¤с≥в ‘лем≥нга передбачала, що покази хвилинних стр≥лок у вс≥х по¤сах на земн≥й кул≥ будуть однаковими.

ќкремим р¤дком сл≥д сказати про так зван≥ Ул≥тн≥йФ та УзимовийФ часи. « другоњ половини XX стол≥тт¤ багатьом державним д≥¤чам, вченим-економ≥стам здаЇтьс¤, що введенн¤м останн≥х в≥дпов≥дно на л≥тн≥й та зимовий пер≥оди в њх крањнах дос¤гаЇтьс¤ велика економ≥¤ електроенерг≥њ. ”крањна не Ї вин¤тком. ўоб не д≥лити державу на два годинн≥ по¤си ≥ щоб Уне в≥дстатиФ в≥д –ос≥њ, б≥льшост≥ крањн —Ќƒ та крањн ™вропейського —оюзу, украњнц≥ також змушен≥ УкрутитиФ стр≥лки годинник≥в то взад, то вперед. Ќе даремно на початку статт≥ було сказано, що ми Ї стадом. Ѕагато хто з нас, в день переходу на Ул≥тн≥йФ чи УзимовийФ час нав≥ть не знаЇ, в ¤кий б≥к - вперед чи назад треба переводити годинники. ≤, зв≥сно ж, ¤кщо сильн≥ цього св≥ту, не маючи елементарних знань, одного дн¤ скажуть нам, що потр≥бно перевести годинники, скаж≥мо, на 5 годин назад чи на 10 годин вперед, ≥ при цьому наголос¤ть, що це Ї економ≥чно виг≥дно - ми спок≥йно виконаЇмо це р≥шенн¤. ћи йдемо туди, куди йдуть вс≥, робимо те, що робл¤ть вс≥, бо Утак требаФ. √оловна проблема в тому, що перес≥чний громад¤нин практично некомпетентний в питанн¤х обчисленн¤ часу.

÷≥й некомпетентност≥ ≥снуЇ просте по¤сненн¤. Ќаприклад, в загальноосв≥тн≥х школах окремого предмету астроном≥њ вже не ≥снуЇ. ƒе¤к≥ пон¤тт¤ з астроном≥њ тепер д≥ти посп≥хом вивчають на к≥лькох уроках ф≥зики. ÷их пон¤ть ¤вно недостатньо, кр≥м того, в п≥дручнику з ф≥зики (в дуже б≥дному матер≥ал≥ з астроном≥њ) про обчисленн¤ часу не сказано н≥ слова. Ѕ≥льшост≥ педагог≥в дана тема або недоступна, або не потр≥бна. якщо людин≥ з малих л≥т не прививаютьс¤ ц≥ знанн¤, то в юност≥ та зр≥лому в≥ц≥ так≥й людин≥ абсолютно всер≥вно, ¤кий час показуЇ годинник - встигнути б на веч≥рку, на лекц≥ю, на роботу чи службу. „ерез це, нав≥ть зак≥нчивши вищий навчальний заклад з≥ спец≥альност≥ ф≥зика чи астроном≥¤, переважна б≥льш≥сть з нас не ви¤вл¤Ї жодного ≥нтересу до питань обчисленн¤ часу. Ѕо вже хтось, колись ≥ ¤кось за нас це питанн¤ вир≥шив. ¬≥рне це р≥шенн¤ чи н≥ - н≥кого не хвилюЇ.  оли мен≥ говор¤ть, що вчен≥, нав≥ть з≥ св≥товим ≥менем, в питанн¤х обчисленн¤ часу керуютьс¤ в основному пол≥тичними, а не астроном≥чними мотивами, в мене це вже не викликаЇ подиву.

Ќа приклад≥ ”крањни по¤сню Уеконом≥чну вигодуФ в≥д в≥днесенн¤ вс≥Їњ њњ територ≥њ до другого годинного по¤са та запровадженн¤ на зимовий пер≥од так званого по¤сного, або УзимовогоФ часу. як правило, при незм≥нн≥й тривалост≥ робочого дн¤ силова енерг≥¤ (електроенерг≥¤, що витрачаЇтьс¤ на роботу верстат≥в, машин, механ≥зм≥в, засоб≥в керуванн¤ процесами ≥ т.п.) Ї однаковою ≥ не залежить в≥д умов природного осв≥тленн¤ та прийн¤того в дану пору року часу. ћайже те саме можна сказати про електроенерг≥ю, ¤ка йде на осв≥тленн¤ виробничих прим≥щень - останн≥ в переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в осв≥тлюютьс¤ весь робочий день, незалежно в≥д часу доби. ўодо службових прим≥щень: на багатьох п≥дприЇмствах ≥ в установах робочий день зак≥нчуЇтьс¤ в 17 годин. —онце ж, нав≥ть в  иЇв≥ в найкоротш≥ дн≥ заходить в 15 годин 54 хвилини, тобто в тих прим≥щенн¤х, де вдень осв≥тленн¤ не потр≥бне, його вмикають п≥д к≥нець робочого дн¤ не менше ¤к на 1 годину. —тосовно осв≥тленн¤ житлових прим≥щень. ¬ ранков≥ години людина посп≥шаЇ на роботу чи службу, тому вмикаЇ електроосв≥тленн¤ на досить нетривалий ≥ однаковий час, незалежно в≥д умов природного осв≥тленн¤ та прийн¤того часу. —правд≥, середн≥й ки¤нин, щоб встигнути на роботу, прокидаЇтьс¤ в 6 год. 30 хв., причому, не маЇ значенн¤, ¤кий час прийн¤то в  иЇв≥ - другого чи третього по¤са. Ўтучне осв≥тленн¤ в≥н вмикаЇ максимум на п≥вгодини. Ѕлизько 7 годин ранку в≥н залишаЇ свою оселю (ще в темр¤в≥ - ¤к за часом другого, так ≥ за часом третього по¤са), ≥ осв≥тленн¤ вимикаЇтьс¤. ¬ центральних област¤х ”крањни —онце за часом третього годинного по¤са сходить близько 8 годин 45 хвилин. Ѕ≥льш≥сть оф≥с≥в в≥дчин¤ютьс¤ в 9 годин ранку, тобто у раз≥ прийн¤тт¤ тут часу третього годинного по¤са потреба в штучному осв≥тленн≥ в≥дсутн¤, а у сх≥дних рег≥онах питанн¤ ранкового штучного осв≥тленн¤ взагал≥ не стоњть. ” вс¤кому раз≥, час ранкового осв≥тленн¤ в дес¤тки, ¤кщо не в сотн≥ раз≥в менший в≥д часу, на ¤кий люди вмикають осв≥тлювальн≥ та побутов≥ прилади ввечер≥, коли не посп≥шаючи готують њжу, миютьс¤, перуть ≥ прасують, дивл¤тьс¤ телепередач≥, коли школ¤р≥ готують домашн≥ завданн¤, грають в комп'ютерн≥ ≥гри, студенти готують сес≥њ, службовц≥ готують допов≥д≥ ≥ т.п. ѕрийн¤то, що середн≥й украњнець л¤гаЇ спати близько 22 годин 30 хвилин, причому йому, ¤к ¤ вже говорив, неважливо, ¤кий буде час - Ул≥тн≥йФ чи УзимовийФ в даний пер≥од, лише годинник показував би п≥в на одинадц¤ту вечора. ” листопад≥ - грудн≥ в центральних, п≥вденних та сх≥дних област¤х ”крањни, особливо прийн¤вши до уваги, що ц≥ два м≥с¤ц≥ за статистичними даними тут Ї найпохмур≥шим пер≥одом року, в середньому люди змушен≥ вмикати електроосв≥тленн¤ в осел¤х близько 15 годин 30 хвилин. “аким чином, основне веч≥рнЇ осв≥тленн¤ у випадку переходу в к≥нц≥ жовтн¤ на УзимовийФ час зад≥¤не у згаданих рег≥онах в середньому прот¤гом 7 годин.

ѕ≥дсумовуючи, можна сказати головне: на ранковому осв≥тленн≥ держава н≥чого не втрачаЇ ≥ н≥чого не виграЇ за будь-¤кого прийн¤того часу. ѕроте кожного дн¤ у вищезгадан≥ м≥с¤ц≥, у випадку переходу на Узимовий часФ - в центральних, п≥вденних та сх≥дних рег≥онах ”крањни ми втрачаЇмо на веч≥рньому основному осв≥тленн≥ (квартири, будинки, вулиц≥) та веч≥рньому додатковому (службов≥ прим≥щенн¤, де додатково вмикають осв≥тленн¤ з 15 год. 30 хв. до к≥нц¤ робочого дн¤) приблизно 1 годину, помножену на сумарну потужн≥сть зад≥¤них осв≥тлювальних установок. ќчевидно, вигравали б ми лише тод≥, коли б у вказаних рег≥онах назавжди прийн¤ли час третього годинного по¤са, тобто без переходу на Ул≥тн≥йФ чи УзимовийФ час.

¬чен≥-астрономи, економ≥сти, б≥ологи й медики у всьому св≥т≥ висловлюютьс¤ категорично проти запровадженн¤ Ул≥тньогоФ та УзимовогоФ часу, оск≥льки, ¤к було показано, такий перех≥д може давати не лише вигоду, а й втрати, кр≥м того, порушуютьс¤ б≥олог≥чн≥ ритми б≥льшост≥ людей, ≥ ¤к насл≥док - п≥сл¤ дн≥в переходу пог≥ршуЇтьс¤ самопочутт¤, порушуЇтьс¤ сон. ќсобливо пог≥ршуЇтьс¤ самопочутт¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, котр≥ (автор сам спостер≥гав) ще к≥лька тижн≥в п≥сл¤ так званого ДпереходуФ не можуть прийти до т¤ми. Ќезалежне опитуванн¤, ¤ке проводилось не лише на сход≥ ”крањни, показуЇ, що багато людей, далеких в≥д астроном≥њ, вважають переведенн¤ годинник≥в у будь-¤кому напр¤мку в межах одного годинного по¤са ц≥лковитим абсурдом.

Ѕуквально в к≥лькох словах про ≥снуючу л≥н≥ю зм≥ни дат. «а ≥снуючою схемою, вона маЇ проходити точно по мерид≥ану, що маЇ довготу 180∞. ћало того, що ц¤ л≥н≥¤ в багатьох м≥сц¤х в≥дхил¤Їтьс¤ на значн≥ в≥дстан≥ в≥д цього мерид≥ану, так ще й д≥лить 12-й годинний по¤с на дв≥ р≥вн≥ частини. “аким чином, на б≥льш≥й частин≥ 12-го по¤са, в т≥м числ≥ ≥ де¤ких на д≥л¤нках суш≥ - час один ≥ той же, а дати по р≥зн≥ боки л≥н≥њ р≥зн≥. якби в цьому по¤с≥ була невелика держава ≥ в н≥й був прийн¤тий Їдиний час, то в м≥ст≥, ¤ке розташоване на зах≥д в≥д л≥н≥њ зм≥ни дат, було б, скаж≥мо 10 годин ранку понед≥лка, а в м≥ст≥, ¤ке знаходитьс¤ на сх≥д в≥д ц≥Їњ л≥н≥њ - т≥ ж 10 годин, але ще нед≥л≥. ¬≥дстань м≥ж м≥стами може бути невеликою. «нову довелос¤ б робити к≥льканадц¤тий вин¤ток ≥ проводити л≥н≥ю зм≥ни дат або по державному кордону, або по природному утворенню.

ѕерел≥чен≥ проблеми мають багато крањн св≥ту, але вих≥д з цього становища Ї. ѕропонуЇтьс¤ прийн¤ти наступне положенн¤ про систему по¤сного часу.

« метою вдосконаленн¤ ≥снуючоњ системи годинних по¤с≥в, рац≥ональн≥шого використанн¤ св≥тлоњ частини доби, а з нею ≥ електричноњ енерг≥њ на веч≥рнЇ осв≥тленн¤, та з метою усуненн¤ причин запровадженн¤ Ул≥тньогоФ та УзимовогоФ часу, по вс≥й планет≥ - на суш≥, в мор¤х ≥ океанах, зам≥сть системи годинних по¤с≥в ‘лем≥нга застосувати подану нижче схему:

« схеми видно, що границ≥ годинних по¤с≥в проведено точно по мерид≥анах, довготи ¤ких кратн≥ 15∞ (по центральних мерид≥анах минулоњ схеми). “0 позначаЇ ¬сесв≥тн≥й „ас, л≥терою ≈ позначен≥ географ≥чн≥ довготи на сх≥д в≥д √ринв≥ча, л≥терою W - на зах≥д в≥д √ринв≥ча. „исла по¤с≥в в≥дл≥чуютьс¤ в≥д нульового на сх≥д.

ѕостановити: ¤кщо границ¤ двох по¤с≥в проходить через населений пункт будь-¤ких розм≥р≥в - весь такий населений пункт маЇ бути в≥днесено до по¤са на одиницю меншого. якщо границ¤ по¤с≥в проходить через асоц≥ац≥ю населених пункт≥в, причому в≥дстан≥ м≥ж членами асоц≥ац≥њ не перевищують певну невелику в≥дстань - дана асоц≥ац≥¤ вс¤ в≥дноситьс¤ до по¤са на одиницю меншого. ѕри цьому не допускати проведенн¤ границь строго по паралел¤х та границь типу Узм≥йкаФ, перес≥каючи ¤к≥ на сх≥д, буде необх≥дно перевести годинник на одну годину назад.

ћ≥жнародну л≥н≥ю зм≥ни дат, а з нею ≥ границю 12-го та 13-го годинних по¤с≥в в мор¤х ≥ океанах провести строго по мерид≥ану 180∞. ¬ заселених районах дозволити в≥дхиленн¤, описан≥ в попередньому пункт≥. “епер, при перес≥ченн≥ границ≥ 12-го та 13-го по¤с≥в дату потр≥бно зм≥нювати одночасно з≥ зм≥ною часу, що маЇ очевидн≥ переваги.

¬ межах одного годинного по¤са по¤сний час прийн¤ти ¤к константу.  атегорично заборонити запровадженн¤ Ул≥тнього та УзимовогоФ часу в будь-¤к≥й точц≥ планети.

—тосовно ”крањни: ¤ не закликаю проводити державний чи адм≥н≥стративний кордон м≥ж заходом ≥ сходом по мерид≥ану 30∞ сх≥дноњ довготи. ’очуть того пол≥тики, чи н≥, зг≥дно приведеноњ схеми ”крањна маЇ бути под≥лена по вказаному мерид≥ану на два годинних по¤си - другий, у ¤кому прийн¤ти час “0 + 2h, та трет≥й, де прийн¤ти час “0 + 3h, з умовами, зазначеними у пункт≥ 4.2 даноњ статт≥.

5. ѕропонован≥ зм≥ни до украњнського правопису

 ожного дн¤ п≥сл¤ сигнал≥в точного часу (ш≥сть точок) украњнське рад≥о говорить: У¬осьма годинаФ (коли на годиннику 8h00m), або Уƒвадц¤ть перша годинаФ (коли на годиннику 21h00m). јналог≥чна ситуац≥¤ на телебаченн≥ та в ≥нших засобах масовоњ ≥нформац≥њ. —права в тому, що восьма година суть пер≥од з 7h00m до 8h00m јналог≥чно, двадц¤ть перша година починаЇтьс¤ в 20h00m ≥ зак≥нчуЇтьс¤ в 21h00m. ѕод≥бноњ безграмотност≥ не зустр≥неш н≥де, в жодн≥й мов≥ св≥ту. ѕрим≥ром, ¤кби диктор британськоњ рад≥останц≥њ У¬¬— World ServiceФ сказав Уtwenty first hourФ коли на годиннику 21h00m, його вже наступного дн¤ було б зв≥льнено з роботи. “а ≥ рос≥¤ни не д≥йшли до такого. ¬они говор¤ть Удвадцать один часФ а не Удвадцать первый часФ.

ѕропонуЇтьс¤ зм≥нити украњнський правопис в наступний спос≥б. —кр≥зь в усному та д≥ловому сп≥лкуванн≥, у вс≥х засобах масовоњ ≥нформац≥њ, в≥дпов≥даючи на питанн¤ У оли?Ф говорити ≥ писати Уу в≥с≥м годин п'¤тнадц¤ть хвилинФ зам≥сть До восьм≥й годин≥ п'¤тнадц¤ть хвилинФ. ќголошуючи час, говорити Ув≥с≥м годин п'¤тнадц¤ть хвилинФ а не Увосьма година п'¤тнадц¤ть хвилинФ. “обто використовувати числ≥вник, ¤кий в≥дпов≥даЇ на питанн¤ У—к≥льки?Ф а не на питанн¤ Уякий?Ф, Ф отра?Ф. ¬ даному випадку також дозвол¤ютьс¤ вислови Учверть на дев'¤туФ або Учверть дев'¤тоњФ. «розум≥ло, що ц≥ вислови незастосовн≥ коли годинник показуЇ 00 хвилин.

¬исновок

¬с≥ запропонован≥ вище зм≥ни можуть бути прийн¤т≥ лише за дос¤гненн¤ м≥жнародних та внутр≥шньодержавних угод ≥ мають на мет≥ зробити системи в≥дл≥ку часу б≥льш досконалими, а украњнський правопис - в≥рним. “ерм≥ни њх запровадженн¤ залежать в≥д нас самих.

Ћ≥тература

1. √јќ јЌ ”крањни. јстроном≥чний календар на 1996 р≥к.  ињв, 1995.

2. Ѕ. ‘. —инческул. ¬рем¤ и его измерение. ѕолтава, 1999.

3. Ѕ.  расавцев. ћореходна¤ астрономи¤. ћ., 1978.