–акетно-ком≥чна промислов≥сть ”крањни

«ћ≤—“

¬—“”ѕ

1.ќ—Ќќ¬Ќ≤ ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» –ќ«¬»“ ” –ј ≈“Ќќ- ќ—ћ≤„Ќќѓ ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ—“≤ ” –јѓЌ»

2. ѕ–ќЅЋ≈ћ» “–ќЌ—‘ќ–ћј÷≤ѓ Ќј” ќ¬ќ-“≈’Ќ≤„Ќќ√ќ ѕќ“≈Ќ÷≤јЋ”

¬»—Ќќ¬ќ 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

¬—“”ѕ

Ќов≥ пол≥тичн≥ та економ≥чн≥ умови, процеси глобал≥зац≥њ вимагають сучасних орган≥зац≥йних п≥дход≥в до зд≥йсненн¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥, розв'¤занн¤ проблем ефективност≥ космонавтики, њњ комерц≥ал≥зац≥њ. ¬ажливим напр¤мком удосконаленн¤ орган≥зац≥йно-управл≥нського механ≥зму у ц≥й сфер≥ Ї створенн¤ проектно-ор≥Їнтованих виробничо-комерц≥йних систем.  омплексний науково-техн≥чний проект у сфер≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥ е сукупн≥стю заход≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ п≥д контролем держави ≥ мають за мету вир≥шенн¤ складноњ науково-техн≥чноњ проблеми. ћасштабн≥сть, складн≥сть, ресурсоЇмк≥сть, висока варт≥сть косм≥чних науково-техн≥чних проект≥в потребують удосконаленн¤ метод≥в њх комплексноњ оц≥нки

 ≥нець XX стол≥тт¤ став ф≥налом ери геопол≥тичного антагон≥зму, що стимулював розвиток косм≥чноњ д≥¤льност≥ з моменту њњ народженн¤. ћайже за 50 рок≥в свого ≥снуванн¤ св≥това космонавтика довела свою значущ≥сть в галуз¤х стратег≥чного, пол≥тичного, наукового та соц≥ально-економ≥чного розвитку держав. Ќа сьогодн≥шн≥й день косм≥чна д≥¤льн≥сть ≥нтегруЇ ≥ використовуЇ дос¤гненн¤ таких найважлив≥ших високотехнолог≥чних галузей, ¤к комп'ютерне програмне забезпеченн¤, електрон≥ка, зв'¤зок, б≥отехнолог≥њ, створенн¤ нових матер≥ал≥в та ≥н.  осм≥чна д≥¤льн≥сть пов'¤зана з м≥жнародною торг≥влею та пол≥тикою, глобальними ринками, м≥жнародною конкуренц≥Їю, стандартизац≥Їю та регулюванн¤м. √лобальна косм≥чна ≥ндустр≥¤ вже у 1996 роц≥ дос¤гла обс¤гу доход≥в у розм≥р≥ 77 млрд. дол. —Ўј ≥ в н≥й було зайн¤то понад 800 000 прац≥вник≥в.  осмонавтика акумулюЇ ц≥нний банк даних, ¤к≥ використовуютьс¤ державами в процес≥ виходу з новими товарами та послугами на св≥товий ринок. ¬се це робить косм≥чну д≥¤льн≥сть одн≥Їю з найважлив≥ших руш≥йних сил св≥товоњ економ≥ки, знаменуЇ новий--глобальний -- етап у њњ розвитку.

1.ќ—Ќќ¬Ќ≤ ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» –ќ«¬»“ ” –ј ≈“Ќќ-

 ќ—ћ≤„Ќќѓ ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ—“≤ ” –јѓЌ»

–акетно-косм≥чна галузь ”крањни маЇ значний економ≥чний та науково-техн≥чний потенц≥ал. Ќа початок 1992 р. ¬ ”крањн≥ нал≥чувалос¤ близько 600 спец≥ал≥зованих п≥дприЇмств, ¤к≥ брали участь у створенн≥ ракетно-косм≥чноњ техн≥ки ≥ на ¤ких працювало понад 250 тис.  вал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в.

ќсновною продукц≥Їю ракетно-косм≥чного комплексу ”крањни за час≥в —–—– були бойов≥ ракетн≥ комплекси стратег≥чного призначенн¤ вс≥х клас≥в (шахтного, зал≥зничного, морського базуванн¤), Ђа ¤к≥ було зор≥Їнтовано 90% виробничих потужностей. ѕише близько 5% потужностей використовувалос¤ дл¤ створенн¤ косм≥чних засоб≥в наукового ≥ господарського призначенн¤. ¬ ”крањн≥ створено чотири покол≥нн¤ бойових ракет стратег≥чного призначенн¤, в тому числ≥ найдосконал≥ш≥ в св≥т≥ ——-18 та ——-24. а також високоефективн≥ косм≥чн≥ ракетн≥ комплекси Ђ÷иклонї ≥ Ђ«ен≥тї.

ѕ≥сл¤ розладу –ад¤нського —оюзу п≥дприЇмства ракетно-косм≥чного сектора, ¤к ≥ б≥льш≥сть украњнських промислових п≥дприЇмств, опинились у скрутному становищ≥: було втрачено необмежене ф≥нансуванн¤, стаб≥льн≥ замовленн¤ на продукц≥ю, централ≥зован≥ постачанн¤ та управл≥нн¤.  р≥м цього, гостро в≥дчувалас¤ нестача знань ≥ досв≥ду роботи в нових умовах ринкових в≥дносин. ”се це ≥стотно вплинуло на стан ракетно-косм≥чноњ галуз≥. ¬≥дбулос¤ значне скороченн¤ обс¤г≥в виробництва ¤к продукц≥њ косм≥чного призначенн¤, так ≥ споживчих товар≥в. Ќайб≥льш потужне п≥дприЇмство галуз≥ Ђѕ≥вденмашї, що виробл¤ло за р≥к близько ста ракет р≥зного призначенн¤, нин≥ випускаЇ близько дес¤ти. «росла заборгован≥сть п≥дприЇмств, у тому чист≥ по зароб≥тн≥й плат≥. ћайже у 5 раз≥в скоротилас¤ к≥льк≥сть прац≥вник≥в.

«авд¤ки зусилл¤м Ќац≥онального косм≥чного агентства ”крањни (Ќ ј”) - спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ впади, створеного дл¤ забезпеченн¤ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у галуз≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥, - кризу вдалось призупинити. јгентство забезпечило:

- об'Їднанн¤ украњнських п≥дприЇмств, що проектують та виробл¤ють ракетно-косм≥чну техн≥ку, з метою вир≥шенн¤ сп≥льних проблем;

- розробку ≥ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази у сфер≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ «акон≥в ”крањни Дѕро косм≥чну д≥¤льн≥стьФ (1996 р.) та Дѕро «агальнодержавну {Ќац≥ональну) косм≥чну програму ”крањни на 1998-2002 роки (1997 р.};

- започаткуванн¤ процесу ринкових перетворень у косм≥чн≥й галуз≥.

¬ажливим кроком у реформуванн≥ косм≥чноњ галуз≥ Ї проведенн¤ ефективноњ реструктуризац≥њ. ƒл¤ цього сл≥д провести всеб≥чний анал≥з функц≥онуванн¤ галуз≥ в сучасних умовах. ”же попередн≥й анал≥з показуЇ, що найб≥льш ≥стотними суперечност¤ми функц≥онуванн¤ галуз≥ Ї суперечност≥ м≥ж новими ринковими умовами, що створюютьс¤ в ”крањн≥, та д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств галуз≥, ¤к≥ докор≥нно не зм≥нили форм ≥ метод≥в господарюванн¤.

ѕри п≥дготовц≥ та проведенн≥ ринкових перетворень у ракетно-косм≥чн≥й галуз≥ необх≥дно врахувати основн≥ обмеженн¤, що випливають ≥з зобов'¤зань ”крањни в межах в≥дпов≥дних м≥жнародних ≥ нац≥ональних документ≥в. Ќайзначн≥шими зовн≥шн≥ми обмеженн¤ми Ї зобов'¤занн¤ ”крањни в рамках сп≥вроб≥тництва з ћ≥жнародним валютним фондом, ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ та розвитку, зобов'¤занн¤ в рамках додержанн¤ режиму щодо непоширенн¤ ракетних технолог≥й (– –“). «обов'¤занн¤ в рамках роззброЇнн¤ та конверс≥њ в≥йськового виробництва.  р≥м того, сл≥д враховувати нац≥ональн≥ економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ пр≥оритет, що випливають, перш за все, з положень Д—тратег≥њ економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни на 2000-2004 рокиФ.  онцепц≥њ державноњ промисловоњ пол≥тики ”крањни.

–еструктуризац≥¤ косм≥чноњ галуз≥ передбачаЇ вир≥шенн¤ основних проблем, ¤к≥ постали перед б≥льш≥стю високотехнолог≥чних п≥дприЇмств. Ќасамперед, це;

- неефективне використанн¤ на¤вних ресурс≥в п≥дприЇмствами галуз≥;

- нестача оборотних кошт≥в, дешевих кредит≥в дл¤ розвитку п≥дприЇмств;

- неефективне використанн¤ власних технолог≥й;

- на¤вн≥сть ≥стотних пол≥тичних ≥ ф≥нансових ризик≥в дл¤ ≥ноземних партнер≥в при сп≥вроб≥тництв≥ з п≥дприЇмствами галуз≥;

- в≥дсутн≥сть достатнього досв≥ду та знань у сфер≥ менеджменту, маркетингу, ф≥нанс≥в ≥ сучасних ринкових в≥дносин.

–акетно-косм≥чну галузь ”крањни складають близько «ќ п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥. Ѕ≥льша частина - державн≥ п≥дприЇмства, решта - акц≥онерн≥ товариства. ”с≥ вони вход¤ть до сфери управл≥нн¤ Ќ ј”. ƒержавн≥ п≥дприЇмства п≥дпор¤дкован≥ Ќ ј” безпосередньо, в акц≥онерних товариствах агентство маЇ контрольн≥ чи блокуючи пакети акц≥й. ѕопередн≥й анал≥з чинноњ системи управл≥нн¤ п≥дприЇмствами галуз≥ показуЇ њњ значн≥ недол≥ки.

Ќедосконала законодавча база не дозвол¤Ї ефективно зд≥йснювати управл≥нн¤ державними п≥дприЇмствами. ¬≥дпов≥дно до «акон≥в ”крањни Дѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф (1991 р.}та Дѕро власн≥стьФ(1991р.), закр≥пленим за державним п≥дприЇмством майном ≥ прибутком розпор¤джаЇтьс¤ його колектив. ћайже Їдиною п≥доймою впливу з боку Ќ ј” Ї призначенн¤ ≥ зв≥льненн¤ директора державного п≥дприЇмства, але дл¤ ефективного впливу цього недостатньо. “аким чином, колектив п≥дприЇмства фактично на св≥й розсуд управл¤Ї майном, ¤ке йому не належить {належить держав≥). Ќа практиц≥ така ситуац≥¤ призводить до в≥дсутност≥ стимул≥в дл¤ розвитку виробництва, ефективного використанн¤ державного майна.

Ќеобх≥дно детально вивчити ситуац≥ю на кожному державному п≥дприЇмств≥ ≥ розробити в≥дпов≥дну програму њх реструктуризац≥њ, суть ¤коњ пол¤гаЇ в перетворенн≥ державних п≥дприЇмств на сучасн≥ ринков≥ структури (наприклад, акц≥онерн≥ товариства), що забезпечить п≥двищенн¤ њх прибутковост≥.

Ќ ј” маЇ вс≥ правов≥ п≥дстави дл¤ зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ даними п≥дприЇмствами (волод≥ючи контрольними чи блокуючими пакетами акц≥й) через механ≥зм призначенн¤ уповноважених ос≥б. Ќа практиц≥ це реал≥зуЇтьс¤ призначенн¤м одн≥Їњ з посадових ос≥б Ќ ј” (за погодженн¤м з ‘ондом держмайна) ¤к уповноваженоњ особи. –азом з тим, щоб зд≥йснювати ефективне управл≥нн¤ п≥дприЇмством у ринкових умовах, уповноважена особа повинна мати певну п≥дготовку не т≥льки в косм≥чн≥й сфер≥, а й у галуз≥ менеджменту, маркетингу, ф≥нанс≥в.  р≥м того, уповноважена особа повинна мати апарат всеб≥чно п≥дготовлених фах≥вц≥в, ¤к≥ б проводили щоденний анал≥з д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, готували пропозиц≥њ щодо управл≥нн¤. “аким чином, на практиц≥ механ≥зм уповноважених ос≥б у багатьох випадках не забезпечуЇ зд≥йсненн¤ реального управл≥нн¤ державною часткою, а уповноважена особа ≥нколи виступаЇ е роп≥ Двес≥льного генералаФ.

« метою п≥двищенн¤ ефективност≥ управл≥нн¤ пакетом акц≥й, що належать держав≥ в акц≥онерному товариств≥, доц≥льно вивчити можлив≥сть використанн¤ сучасних форм управл≥нн¤ - зокрема таких, ¤к холдингова структура. ÷е може п≥двищити ефективн≥сть координац≥њ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств з боку материнськоњ компан≥њ дл¤ створенн¤ к≥нцевого продукту ≥ пол≥пшити роботу п≥дприЇмств, ¤к≥ ув≥йдуть до холдинговоњ структури.

¬ин¤тково важливим дл¤ забезпеченн¤ усп≥шного функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств галуз≥ Ї залученн¤ ≥нвестиц≥й дл¤ в≥дновленн¤ виробництва, ф≥нансуванн¤ науково-досл≥дних роб≥т у перспективних напр¤мах, впровадженн¤ сучасних технолог≥й.

¬≥дпов≥дно до поширеноњ св≥товоњ практики, Ќ ј” п≥дготовлено ≤ затверджено «аконом ”крањни «агальнодержавну (Ќац≥ональну) косм≥чну програму. ¬она визначаЇ пр≥оритетн≥ роботи, що плануютьс¤ дл¤ виконанн¤ в косм≥чн≥й сфер≥ прот¤гом найближчих п'¤ти рок≥в, шл¤хом укладанн¤ контракт≥в з п≥дприЇмствами галуз≥ на проведенн¤ Ќƒƒ –, розробку ≥ впровадженн¤ нових зразк≥в техн≥ки. ÷им законом також передбачено ф≥нансуванн¤  осм≥чноњ профани в розм≥р≥ 0,2% ¬8ѕ. ѕроте через скрутне становище в крањн≥ з наповненн¤м бюджету реальне ф≥нансуванн¤ ѕрофани становить лише близько 20% в≥д запланованого.

¬ажливим джерелом ф≥нансуванн¤ розвитку п≥дприЇмств можуть бути њх власн≥ кошти - амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ ≥ прибуток. јле на цей час значна частина п≥дприЇмств галуз≥ маЇ незначний прибуток чи взагал≥ працюЇ збиткове. Ќаприклад, Дѕ≥вденмашФ завершив 1999 р. ≤з збитками понад 100 млн. √рн. ¬ласних кошт≥в на п≥дготовку та реал≥зац≥ю проект≥в (особливо косм≥чного призначенн¤) у п≥дприЇмств ¤вно не вистачаЇ. –азом з тим нав≥ть ефективн≥ п≥дприЇмства галуз≥ (так≥, ¤к ¬ј“ ДЌауково-досл≥дний ≥нститут рад≥отехн≥чних вим≥рюваньФ, м. ’арк≥в) потребують додаткових кошт≥в дл¤ п≥дготовки своњх проект≥в. ўодо амортизац≥йних в≥драхувань, то вони можуть вважатис¤ джерелом оновленн¤ основних фонд≥в у раз≥ усп≥шного функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства, ” раз≥ ж його збитковост≥ цей фактор не ¬≥д≥граЇ своЇњ рол≥ в забезпеченн≥ розвитку. “аким чином, дл¤ сталого розвитку п≥дприЇмств галуз≥ доц≥льно вивчити можлив≥сть використанн¤ (в≥дпов≥дно до св≥товоњ практики) ¤к джерел ф≥нансуванн¤ позикових ресурс≥в у вигл¤д≥ кредит≥в {у тому числ≥ м≥жнародних та ≥ноземних орган≥зац≥й), л≥зингу, ≥нжин≥рингу, франчайзингу. «вичайно, при цьому сп≥вв≥дношенн¤ власного ≥ залученого кап≥талу маЇ бути оптимальним.

ƒл¤ усп≥шного розвитку галуз≥ необх≥дно вир≥шити дна найважлив≥ших завданн¤ використанн¤ технолог≥й - ефективного використанн¤ потенц≥алу косм≥чноњ галуз≥ у сфер≥ високих технолог≥й (комерц≥ал≥зац≥¤ технолог≥й) ≥ залученн¤ сучасних ≥ноземних технолог≥й дл¤ виробництва товар≥в загального споживанн¤.

ѕ≥дприЇмства галуз≥ мають конкурентоспроможн≥ сучасн≥ косм≥чн≥ технолог≥њ. ѕрикладом цього Ї усп≥шн≥ п≥дготовка ≥ реал≥зац≥¤ м≥жнародного комерц≥йного проекту Дћорський стартФ, ” проект≥ використано нов≥тн≥ технолог≥њ, розроблен≥ всесв≥тньо в≥домими компан≥¤ми ДЅоњнгФ (—Ўј), –   Д≈нерг≥¤Ф (–ос≥¤), Д варнерФ (Ќорвег≥¤), ¬ќ Дѕ≥вденний машинобуд≥вний заводФ ≥ ƒ Ѕ Дѕ≥вденнеФ ≥мен≥ ћ. .янгел¤ (”крањна), зразком дл¤ ¤ких стала украњнська ракета-нос≥й Д«ен≥тФ. ¬иконанн¤ проекту зумовило м≥жнародне визнанн¤ дос¤гнень ”крањни у сфер≥ сучасних ракетних технолог≥й, можлив≥сть виходу ”крањнських п≥дприЇмств на м≥жнародний ринок косм≥чних послуг, створило умови дл¤ забезпеченн¤ виробництва ≥ дес¤тк≥в тис¤ч робочих м≥сць на п≥дприЇмствах косм≥чноњ галуз≥.

–азом з тим приклад≥в такого усп≥шного просуванн¤ в≥тчизн¤них технолог≥й ракетно-косм≥чноњ галуз≥ на св≥товий ринок небагато. ≤снуЇ й негативний досв≥д, пов'¤заний з в≥дсутн≥стю знань ≥ практики у сфер≥ комерц≥ал≥зац≥њ технолог≥й. « урахуванн¤м новизни та складност≥ цього питанн¤, доц≥льно уважно вивчити св≥тов≥ дос¤гненн¤ у ц≥й сфер≥, шл¤хи правового захисту технолог≥й, р≥зновиди форм њх переданн¤ з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи в цьому напр¤м≥.

«начними проблемами дл¤ розвитку високотехнолог≥чних п≥дприЇмств галуз≥, налагодженн¤ сп≥вроб≥тництва з ≥ноземними партнерами, виходу на св≥товий ринок товар≥в ≥ послуг Ї пол≥тичн≥ та ф≥нансов≥ ризики дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в в ”крањн≥.

« метою запоб≥ганн¤ пол≥тичним ризикам при реал≥зац≥њ м≥жнародного комерц≥йного проекту Ђћорський стартї ”р¤дом ”крањни сп≥льно з —в≥товим банком створено систему захисту ≥ноземних ≥нвестор≥в в≥д пол≥тичних ризик≥в в ”крањн≥, ¤ка забезпечила залученн¤ до проекту ≥ноземних ф≥нансових ресурс≥в у розм≥р≥ 100 млн. ƒол. Ѕез жодних витрат з бюджету ”крањни.

« огл¤ду на цей позитивний досв≥д, готувалась аналог≥чна схема захисту дл¤ численних ≥ноземних партнер≥в, що бажають сп≥вроб≥тничати з п≥дприЇмствами високотехнолог≥чного сектора ”крањни. √оловна мета проекту - створенн¤ пол≥тико-правових та економ≥чних умов дл¤ широкого залученн¤ ≥ноземних приватних ≥нвестиц≥й у косм≥чну галузь. Ќа жаль, п≥дготовку проекту призупинено за ≤н≥ц≥ативою —в≥тового банку у зв'¤зку з розробкою останн≥м новоњ стратег≥њ сп≥вроб≥тництва з ”крањною.

«начним вкладом у створенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату стало прийн¤тт¤ «акону ”крањни Дѕро державну п≥дтримку косм≥чноњ д≥¤льност≥Ф в≥д 16 березн¤ 2000 р. ƒаним законом визначено засади державноњ п≥дтримки косм≥чноњ д≥¤льност≥ та передбачено р¤д заход≥в з спри¤нн¤ розвитков≥ галуз≥ (п≥льгов≥ розрахунки за експортно-≥мпортними операц≥¤ми, тимчасове призупиненн¤ сплати де¤ких податк≥в та ≥н.). –азом з тим дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й доц≥льно вивчити можлив≥сть створенн¤ спец≥ального режиму ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ дл¤ ракетно-косм≥чноњ галуз≥ на основ≥ украњнського та св≥тового досв≥ду.

–озбудова в ”крањн≥ ринковоњ економ≥ки, проведенн¤ реструктуризац≥њ та конверс≥њ ракетно-косм≥чноњ галуз≥ вимагають впровадженн¤ науково обірунтованоњ системи роботи з фах≥вц¤ми косм≥чноњ галуз≥ щодо њх навчанн¤, переп≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ'. ѕоказники осв≥тнього потенц≥алу кадр≥в повинн≥ в≥дпов≥дати показникам промислове розвинутих крањн; ¤к≥сть п≥дготовки прац≥вник≥в та фах≥вц≥в галуз≥ -вимогам, ¤к≥ ставл¤тьс¤ до прац≥вник≥в роботодавц¤ми розвинутих крањн, тобто вони повинн≥ бути конкурентоспроможними на св≥товому ринку. ќбс¤ги та структура п≥дготовки мають забезпечувати потреби галуз≥, а ф≥нансуванн¤ - зд≥йснюватис¤ за рахунок ¤к бюджетних кошт≥в, так ≥ позабюджетних надходжень.

Ќеобх≥дно розробити нормативн≥ умови дл¤ ширшоњ участ≥ ≥ноземних ≥ украњнських донор≥в, ≥нвестор≥в, п≥дприЇмц≥в у ф≥нансовому ≥ матер≥ально-техн≥чному забезпеченн≥ комплексного плану п≥дготовки та переп≥дготовки кадрового потенц≥алу. ” великих ≥нвестиц≥йних проектах, зд≥йснюваних ≥з залученн¤м ≤ноземного кап≥талу ≤ за п≥дтримки держави, сл≥д в обов'¤зковому пор¤дку передбачити кошти на п≥дготовку, переп≥дготовку ≤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тничих кадр≥в. ƒл¤ забезпеченн¤ ефективного навчанн¤, переп≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в косм≥чноњ галуз≥ необх≥дно розробити галузевий комплексний план п≥дготовки та переп≥дготовки кадр≥в у межах положень «акону ”крањни Дѕро «агальнодержавну (Ќац≥ональну) косм≥чну програму ”крањниФ. —п≥льно з м≥жнародними орган≥зац≥¤ми та ф≥нансовими ≥нституц≥¤ми, а також окремими крањнами розробити ≥ в≥дпрацювати двосторонн≥ ≥ багатосторонн≥ плани сп≥вроб≥тництва у сфер≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в, передбачивши окрем≥ програми дл¤ фах≥вц≥в Ќ ј”, спец≥ал≥ст≥в середньоњ ланки ≥ кер≥вних кадр≥в п≥дприЇмств галуз≥; орган≥зац≥ю системи коротко-та середньострокових сем≥нар≥в ≥ навчальних курс≥в; залученн¤ за рахунок м≥жнародних фант≥в висококвал≥ф≥кованих ≥ноземних та в≥тчизн¤них фах≥вц≥в.

2. ѕ–ќЅЋ≈ћ» “–ќЌ—‘ќ–ћј÷≤ѓ Ќј” ќ¬ќ-“≈’Ќ≤„Ќќ√ќ

ѕќ“≈Ќ÷≤јЋ”

 омплексн≥ науково-техн≥чн≥ проекти ¤к зас≥б орган≥зац≥њ косм≥чноњ д≥¤льност≥ в умовах глобал≥зац≥њ

ѕосиленн¤ процес≥в глобал≥зац≥њ у р≥зних сферах сусп≥льного поступу, в≥дкритт¤ м≥жнародних ринк≥в привели до визнанн¤ необх≥дност≥ комерц≥ал≥зац≥њ косм≥чноњ д≥¤льност≥. ÷ьому факту спри¤ли останн≥ дос¤гненн¤ технолог≥чного прогресу, що дали п≥дстави дл¤ злитт¤ ≥нформац≥йних технолог≥й та технолог≥й зв'¤зку, а також приватизац≥¤ багатьох традиц≥йних державних вид≥в косм≥чноњ д≥¤льност≥. ѕрикладом може служити майже повн≥стю приватне ф≥нансуванн¤ абсолютно нових моб≥льних систем зв'¤зку, заснованих на використанн≥ су путникових угруповань на низьк≥й та середн≥й навколоземних орб≥тах варт≥стю в 2,5--5 млрд. ƒол. —Ўј в останн≥ 3--5 рок≥в. “≥льки в 1996 роц≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ таких косм≥чних проект≥в на ф≥нансов≥ ринки було моб≥л≥зовано 3 млрд. ƒол. —Ўј. —учасний проект супутникового зв'¤зку Д“ура¤Ф (2001 р.), варт≥сть ¤кого склала 1 млрд. 100 млн. ƒол. —Ўј, маЇ забезпечити охопленн¤ його послугами 100 крањн св≥ту (400 тис.  л≥Їнт≥в) на територ≥њ ≤нд≥йського субконтиненту, —ередньоњ јз≥њ, Ѕлизького —ходу, ѕ≥вн≥чноњ та ÷ентральноњ јфрики та ™вропи. ѕроект впроваджуЇ компан≥¤ Д“ура¤Ф, створена у 1997 роц≥ в ќј≈ ¤к приватна акц≥онерна компан≥¤. «асновниками стали 18 пров≥дних нац≥ональних телекомун≥кац≥йних оператор≥в, а системним ≤нтегратором проекту--ДHughes Network SystemФ, виробник супутникового обладнанн¤ дл¤ зв'¤зку. ѕередбачаЇтьс¤, що користуватис¤ послугами системи Д“ура¤Ф стануть корпоративн≥ кл≥Їнти--транспортн≥ ав≥акомпан≥њ, флот, енергетика, служби безпеки, установи м≥н≥стерств оборони, а також приватн≥ особи. ¬ ”крањн≥ партнерами Д“ура¤Ф стали компан≥њ Д”крањнський моб≥льний зв'¤зокФ та Д√олден телеком GSMФ.

” свою чергу попит на супутников≥ послуги спричинив стимулюючий вплив на ринок пускових послуг. «а оц≥нками, загальний варт≥сний обс¤г ринку пускових послуг складе за дес¤тир≥чний пер≥од 1997--2006 рок≥в 33,4 млрд. ƒол. —≤Ћј. Ѕ≥л¤ двох третин цього обс¤гу буде визначено за комерц≥йними операторами, а решту-- за ур¤довими косм≥чними агентствами. “аким чином, хоча б≥льшою м≥рою розвиток косм≥чноњ д≥¤льност≥ сьогодн≥ все ж таки залежить в≥д ур¤дового ф≥нансуванн¤ та державних програм (таблиц¤), глобальн≥ трансформац≥њ створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ того, щоб саме комерц≥йний сектор виступив головним споживачем продукц≥њ промисловост≥, пов'¤заноњ з ц≥Їю д≥¤льн≥стю.

 омерц≥ал≥зац≥¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥ набула стр≥мких темп≥в. …де переор≥Їнтац≥¤ ресурс≥в в≥дпов≥дних галузей промисловост≥ на комерц≥йн≥ можливост≥, розпочавс¤ процес трансформац≥њ косм≥чноњ д≥¤льност≥ в напр¤мку функц≥онуванн¤ на п≥дстав≥ комерц≥йних проект≥в, що спри¤ють м≥жнародн≥й ≥нтеграц≥њ в умовах глобального ринку. ÷ей процес дозвол¤Ї ¤к промислове розвинутим, так ≥ крањнам, що розвиваютьс¤, отримати певн≥ переваги в≥д використанн¤ косм≥чних технолог≥й через зм≥цненн¤ економ≥ки, розвиток ринк≥в, створенн¤ робочих м≥сць, п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤.  р≥м того, сп≥льна косм≥чна д≥¤льн≥сть спри¤Ї скороченню розриву у розвитку р≥зних крањн, п≥дтримуЇ прогресивне м≥жнародне сп≥вроб≥тництво.

ѕроблеми ефективност≥ космонавтики, њњ комерц≥ал≥зац≥њ, ≥нформац≥йноњ результативност≥ т≥льки починають розробл¤тис¤ у в≥тчизн¤н≥й науков≥й л≥тератур≥. ” сучасних наукових прац¤х з питань стратег≥њ косм≥чноњ д≥¤льност≥ та розвитку м≥жнародного ринку косм≥чних послуг (¬. √≤. √орбул≥н, ќ. ќ. Ќегода, я. —. яцк≥в, ¬. ≤. Ћ¤лько, ј. ѕ. «авал≥шин), правового забезпеченн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в косм≥чн≥й ≥ндустр≥њ та досл≥дженн¤х (ќ. ¬. ЅЇглий, ќ. ¬.  удр¤вченко, –. ¬. ѕере-дер≥й) визначаютьс¤ роль косм≥чноњ галуз≥ в процес≥ ≥нтеграц≥њ ”крањни з≥ св≥товою економ≥кою шл¤хом виходу на м≥жнародн≥ ринки косм≥чних технолог≥й, значенн¤ участ≥ суб'Їкт≥в косм≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни в м≥жнародному розпод≥л≥ прац≥, що стане потужним стимулом розвитку прогресивних технолог≥й та виробництв, нац≥ональноњ економ≥ки загалом.

Ќов≥ пол≥тичн≥ та економ≥чн≥ умови, тиск м≥жнародних ринкових сил вимагають сучасних орган≥зац≥йних п≥дход≥в до зд≥йсненн¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥, передус≥м удосконаленн¤ њњ орган≥зац≥йно-управл≥нського механ≥зму. ќдним ≥з перспективних заход≥в у цьому напр¤мку Ї створенн¤ проектно-ор≥Їнтованих виробничо-комерц≥йних систем, ¤к≥ нац≥лен≥ на к≥нцевий результат ≥ мають заздалег≥дь визначен≥ варт≥сн≥ та ¤к≥сн≥ характеристики дл¤ кожного комплексного проекту. —аме управл≥нн¤ проектами Ї основною формою плануванн¤ та контролю поточноњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥й, котр≥ створюють нов≥ виробнич≥ потужност≥ та технолог≥чн≥ процеси, розробл¤ють програмне забезпеченн¤, провод¤ть маркетингов≥ досл≥дженн¤, впроваджують новий продукт на ринок.  омплексний науково-техн≥чний проект у сфер≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥ Ї сукупн≥стю заход≥в, зд≥йснюваних п≥д контролем держави, що мають за мету вир≥шенн¤ складноњ науково-техн≥чноњ проблеми (розробка загальноњ концепц≥њ, проектуванн¤, виробництво та практичне використанн¤). ћенеджмент такого проекту передбачаЇ:

- розробку ≥ обірунтуванн¤ концепц≥њ проекту;

- оц≥нку його ефективност≥ з урахуванн¤м фактор≥в ризику та невизначеност≥;

- б≥знес-план проекту;

- системне плануванн¤ проекту на вс≥х фазах його життЇвого циклу;

- визначенн¤ виконавц≥в (застосуванн¤ конкурс≥в, тендер≥в, торг≥в);

- п≥дб≥р ефективноњ команди управл≥нн¤ проектом (призначенн¤ Двласник≥вФ б≥знес-процес≥в дл¤ орган≥зац≥њ реал≥зац≥њ проекту);

- ≥нформац≥йне забезпеченн¤ проекту на основ≥ принципу системност≥ створенн¤ баз ≥ банк≥в даних, мереж зв'¤зку дл¤ передач≥ ≥нформац≥њ;

- забезпеченн¤ ефективного контролю, а також управл≥нн¤ зм≥нами в процес≥ реал≥зац≥њ проекту, що маЇ важливе значенн¤ в умовах нестаб≥льного зовн≥шнього середовища.

¬раховуючи масштабн≥сть, складн≥сть, ресурсоЇмк≥сть та високу варт≥сть косм≥чних науково-техн≥чних проект≥в, сл≥д визнати необх≥дн≥сть удосконаленн¤ метод≥в њх комплексноњ оц≥нки. ќстанн¤ маЇ передбачати анал≥з заданого науково-техн≥чного потенц≥алу та вивченн¤ запланованих результат≥в науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥. «≥ставленн¤ ресурс≥в, що витрачаютьс¤ на проект, та результат≥в, отриманих в ход≥ його реал≥зац≥њ, Ї оц≥нкою проведеноњ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥. ѕри виконанн≥ под≥бного анал≥зу необх≥дно системно представити основн≥ показники ≥ фактори ефективност≥ наукових колектив≥в ≥ пор≥вн¤ти њх з комплексом можливостей, ресурс≥в та умов зд≥йсненн¤ проекту.  ер≥вники проекту несуть в≥дпов≥дальн≥сть за так≥ основн≥ аспекти його реал≥зац≥њ, ¤к терм≥ни, витрати, ¤к≥сть одержаних результат≥в та ефективн≥сть. ” в≥дпов≥дност≥ ≥з загальноприйн¤тими принципами управл≥нн¤ проектами вважаЇтьс¤, що ефективне управл≥нн¤ терм≥нами роб≥т Ї основою усп≥ху за вс≥ма показниками. “ам, де терм≥ни значно зап≥знюютьс¤, можлив≥ перевитрата кошт≥в, ресурс≥в та виникненн¤ серйозних проблем з ¤к≥стю результат≥в. ѕроте в оц≥нц≥ економ≥чноњ ефективност≥ комплексних науково-техн≥чних проект≥в у сфер≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥ Ї сво¤ особлив≥сть: необх≥дно враховувати косм≥чну д≥¤льн≥сть ¤к ключовий елемент ланцюжка створенн¤ додатковоњ вартост≥. «начна частина цього ланцюжка належить послугам, а варт≥сний обс¤г ц≥Їњ частини--разом ≥з наземним сегментом та сегментом користувач≥в--здатний у дек≥лька раз≥в перевищувати варт≥сть косм≥чних апарат≥в та ракет-нос≥њв. ” силу цього косм≥чна промислов≥сть не може бути обмеженою сегментом виробництва косм≥чноњ техн≥ки.

 омплексн≥ проекти в галуз≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥ дозвол¤ють отримувати пр¤м≥, непр¤м≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ ефекти. ѕр¤м≥ економ≥чн≥ ефекти зумовлюютьс¤ безпосередньо основними завданн¤ми, ¤к≥ ставл¤тьс¤ перед косм≥чними проектами ( результати промисловоњ д≥¤льност≥, реал≥зац≥¤ готовоњ продукц≥њ, застосуванн¤ нового технолог≥чного процесу). Ќепр¤м≥ ефекти спец≥ально не обговорюютьс¤ ≥ не оч≥куютьс¤ в≥д контракт≥в, що реал≥зуютьс¤, але ви¤вл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ певних переваг у р≥зних сферах сусп≥льного виробництва. —оц≥ально-економ≥чн≥ ефекти мають макроеконом≥чний характер ≥ пов'¤зан≥ з процесом пол≥пшенн¤ економ≥ки крањни та соц≥альними потребами.  осм≥чна д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇ вплив на так≥ важлив≥ сфери, ¤к охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, с≥льське господарство, прогнозуванн¤ стих≥йних криз, осв≥та, охорона здоров'¤ та ≥н. “ому сукупний ефект комплексного проекту маЇ розгл¤датис¤ саме в такому системному контекст≥, адже роль косм≥чноњ д≥¤льност≥ в процес≥ виробленн¤ державноњ пол≥тики та прийн¤тт≥ р≥шень на рег≥ональному, нац≥ональному та м≥жнародному р≥вн¤х пост≥йно зростаЇ.

–еал≥зац≥¤ комплексного косм≥чного проекту потребуЇ концентрац≥њ пом≥тноњ частини нац≥онального науково-техн≥чного потенц≥алу, матер≥альних та людських ресурс≥в, а також побудови спец≥ал≥зованоњ функц≥ональноњ структури, здатноњ забезпечити прийн¤тт¤ стратег≥чних р≥шень на вищому державному та м≥жнародному р≥вн¤х. Ќадзвичайно важливим Ї також створенн¤ умов дл¤ м≥жнародноњ кооперац≥њ в проектах, впровадженн¤ механ≥зм≥в заохоченн¤ сп≥вроб≥тництва м≥ж ур¤дами, косм≥чною галуззю, б≥знесовими структурами, науковим сп≥втовариством.

—ьогодн≥ основн≥ зусилл¤ ”крањна спр¤мовуЇ на забезпеченн¤ спри¤тливих м≥жнародно-правових умов дл¤ виходу п≥дприЇмств та установ косм≥чноњ галуз≥ на св≥товий ринок. ¬ивчаютьс¤ можливост≥ створенн¤ м≥жнародного ≥нвестиц≥йного фонду з метою залученн¤ ≥нвестор≥в до взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва в сп≥льних комерц≥йних проектах. ќбговорюЇтьс¤ участь ÷ентру прийому науковоњ ≥нформац≥њ в перспективних м≥жнародних проектах через створенн¤ на його баз≥ м≥жнародного центру косм≥чних досл≥джень. ѕ≥дприЇмства косм≥чноњ галуз≥ беруть активну участь у п≥дготовц≥ та реал≥зац≥њ м≥жнародних косм≥чних проект≥в, найб≥льш значн≥ з ¤ких Дћорський стартФ (Sea Launch), Д—тарт з пустел≥Ф (Desert Launch), Дƒн≥проФ, Д÷иклон-4Ф, Д”крањна: √лобальний розвиток за допомогою ≤нтернетуФ. ”1995 роц≥ ƒ Ѕ Дѕ≥вденнеФ та ¬ќ Дѕ≥вденмашФ разом ≥з компан≥¤ми ДЅоњнгФ (—Ўј), Д варнерФ (Ќорвег≥¤) ≥ Д≈нерг≥¤Ф (–ос≥¤) утворили сп≥льне п≥дприЇмство Д—≥ лончФ дл¤ реал≥зац≥њ ун≥кального м≥жнародного проекту Дћорський стартФ. ÷ей проект вперше реал≥зуЇ ≥дею використанн¤ морськоњ платформи дл¤ комерц≥йних косм≥чних запуск≥в з екватор≥альноњ зони. ƒл¤ його реал≥зац≥њ проведено модерн≥зац≥ю украњнськоњ ракети-нос≥¤ Д«ен≥т-2Ф у триступ≥нчату ракету-нос≥й Д«ен≥т-38№Ф. ” рамках проекту вже проведено дек≥лька запуск≥в. Ќадал≥ його учасники планують зд≥йснювати до восьми запуск≥в на р≥к.

ѕроект Д—тарт з пустел≥Ф передбачаЇ наданн¤ пускових послуг з космодрому Ѕайконур. ѕроект розробл¤Їтьс¤ п≥д ег≥дою сп≥льного п≥дприЇмства Д—≥ лончФ. ѕрот¤гом 2000--2002 рок≥в плануЇтьс¤ зд≥йснити модерн≥зац≥ю ракети-нос≥¤ Д«ен≥т-2Ф у Д«ен≥т-2ћФ з початком комерц≥йних запуск≥в цих ракет-нос≥њв у 2002 роц≥. Ќа баз≥ м≥жконтинентальноњ бал≥стичноњ ракети –—-20 (58-18 Д—атанаФ) при активн≥й сп≥впрац≥ украњнських та рос≥йських п≥дприЇмств у 1999 роц≥ створено ракету-нос≥й Дƒн≥проФ. ѕрот¤гом 2000--2003 рок≥в плануЇтьс¤ розробити модиф≥кац≥њ цього нос≥¤, що дозволить зб≥льшити масу корисного навантаженн¤, ¤ке виводитьс¤ на кругову орб≥ту, та доставл¤ти на орб≥ту, перех≥дну до геостац≥онарноњ, корисне навантаженн¤ масою до 500 кг. –акета-нос≥й Дƒн≥проФ повн≥стю в≥дпов≥даЇ найвищим вимогам розробник≥в косм≥чних апарат≥в, а можливост≥ стартового та техн≥чного комплексу дозвол¤ють запускати ракету-нос≥й з високою частотою. ”часниками комерц≥йного проекту Дƒн≥проФ Ї –ос≥йська ‘едерац≥¤, ”крањна та  азахстан. ƒо складу м≥жнародноњ косм≥чноњ компан≥њ Д осмотрасФ, створеноњ дл¤ реал≥зац≥њ цього проекту, вход¤ть украњнськ≥ та рос≥йськ≥ п≥дприЇмства.  ≥льк≥сть ≥ техн≥чний ресурс ракет, що п≥дл¤гають модерн≥зац≥њ, дозвол¤ють надавати пусков≥ послуги до 2007 року.

” проект≥ Д÷иклон-4Ф украњнськими ƒ Ѕ Дѕ≥вденнеФ та ¬ќ Дѕ≥вденмашФ плануЇтьс¤ розробити на баз≥ високо над≥йноњ ракети-нос≥¤ Д÷иклон-3Ф б≥льш потужну ракету Д÷иклон-4Ф, ¤ка матиме високоточну систему керуванн¤. –оботи з розробки ракети-нос≥¤ Д÷иклон-4Ф повинн≥ зак≥нчитис¤ в 2002 роц≥, коли плануЇтьс¤ перший запуск. ” середньому заплановано 6 запуск≥в на р≥к.

ѕроект Д—пектр-”‘Ф (спостереженн¤ об'Їкт≥в ¬сесв≥ту в д≥апазон≥ ультраф≥олетових довжин хвиль) допоможе вир≥шити так≥ важлив≥ астроф≥зичн≥ питанн¤, ¤к одержанн¤ зображень та спектр≥в косм≥чних об'Їкт≥в, визначенн¤ х≥м≥чного складу та структури зор¤них атмосфер, ф≥зичних умов та характеру руху в атмосферах слабких з≥рок. ” цьому проект≥ сп≥впрацюють ”крањна, –ос≥¤, ≤тал≥¤ та Ќ≥меччина. ¬елике значенн¤ дл¤ його реал≥зац≥њ мають телескоп ультраф≥олетового д≥апазону “-170, комплекс апаратури дл¤ реЇстрац≥њ та анал≥зу даних та система стаб≥л≥зац≥њ, що виготовл¤ютьс¤ на ”крањн≥.

 омплекс проблем, пов'¤заних з ≥оносферними ¤вищами, плануЇтьс¤ вир≥шувати за допомогою ≥оносферних супутникових досл≥джень у рамках м≥жнародних проект≥в Дѕопередженн¤Ф та Д¬ар≥антФ. —упутниковий проект Дѕопередженн¤Ф спр¤мований на вивченн¤ ≥оносферно-л≥тосферних зв'¤зк≥в та попередженн¤ стих≥йних лих. ќсновною проблемою, ¤ка маЇ бути досл≥джена в межах цього проекту, Ї ≥снуванн¤ електромагн≥тних передв≥сник≥в землетрус≥в в ≥оносфер≥ «емл≥. ѕроект зд≥йснюватиметьс¤ п≥д кер≥вництвом украњнських вчених та з використанн¤м в≥тчизн¤ного косм≥чного апарата. ” рамках проекту передбачаЇтьс¤ запуск супутникового угрупованн¤, а також розгортанн¤ наземноњ системи вим≥рювань. Д¬ар≥антФ -- це м≥жнародний супутниковий проект, що маЇ за мету реЇстрац≥ю тонкоњ структури електричних струм≥в та електромагн≥тних пол≥в в ≥оносферно-магн≥тн≥й плазм≥. ≈ксперимент буде проведено на борту украњнського супутника дистанц≥йного зондуванн¤ «емл≥ Д—≤„-ѓћФ (розробник та виконавець --  Ѕ Дѕ≥вденнеФ), ¤кий плануЇтьс¤ у 2002 р. ¬ивести на пол¤рну кругову орб≥ту. ” п≥дготовц≥ експеримент≥в за програмою Д¬ар≥антФ беруть участь  Ѕ Дѕ≥вденнеФ, Ћьв≥вський центр косм≥чних досл≥джень,  ињвський нац≥ональний ун≥верситет ≥м.“.Ўевченка, ÷ентр косм≥чних досл≥джень ѕольськоњ академ≥њ наук, ≤нститут косм≥чних досл≥джень –јЌ, Ўефф≥лдський ун≥верситет (¬еликобритан≥¤), лаборатор≥¤ ф≥зики та х≥м≥њ оточуючого середовища №–—≈≤—…≈« (‘ранц≥¤). Ќайважлив≥ше значенн¤ маЇ технолог≥чне завданн¤ проекту -- пор≥вн¤льне експериментальне досл≥дженн¤ р≥зних методик вим≥ру просторового струму у косм≥чн≥й плазм≥. “акий експеримент буде проведено вперше у св≥тов≥й практиц≥ косм≥чних досл≥джень.

“радиц≥йним дл¤ украњнських вчених Ї досл≥дженн¤ —онц¤. Ѕеручи участь у проектах Д‘обосФ ≥ Д оронасФ,  римська астроф≥зична обсерватор≥¤, √оловна астроном≥чна обсерватор≥¤ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни та  ињвський нац≥ональний ун≥верситет одержали вагом≥ науков≥ результати. ћ≥жнародний косм≥чний проект Д‘отонФ--трет≥й супутниковий проект у програм≥ досл≥дженн¤ сон¤чноњ активност≥ Д оронасФ. ¬≥н Ї частиною сп≥льноњ програми фундаментальних косм≥чних досл≥джень з використанн¤м косм≥чних апарат≥в, ¤ку зд≥йснюють Ќац≥ональне косм≥чне агентство ”крањни та –ос≥йська академ≥¤ наук. Ќаземну п≥дтримку проекту Д‘отонФ маЇ забезпечити ’арк≥вський нац≥ональний ун≥верситет.

Ћьв≥вський центр ≤нституту косм≥чних досл≥джень розробл¤Ї проект  .ќ”, метою ¤кого Ї створенн¤ та запуск супутникового угрупованн¤ дл¤ вивченн¤ косм≥чноњ погоди, а також зд≥йснюЇ сп≥вроб≥тництво в межах проекту ДDemeterФ (‘ранц≥¤), спр¤мованого на вивченн¤ електромагн≥тних передв≥сник≥в сейсм≥чних катастроф ¤к на поверхн≥ «емл≥, так ≥ в ≥оносфер≥.

ƒл¤ орган≥зац≥њ виконанн¤ комплексного проекту в сфер≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥ потр≥бна м≥жнародна стратег≥¤, ¤ка характеризуЇтьс¤ переходом в≥д конфронтац≥њ до широкомасштабноњ м≥жнародноњ кооперац≥њ у зд≥йсненн≥ глобальних завдань св≥тового соц≥ально-економ≥чного розвитку. ” межах такоњ стратег≥њ маЇ бути заплановано та к≥льк≥сно обірунтовано синерг≥чний ефект космонавтики, сутн≥сть ¤кого пол¤гаЇ в тому, що сукупн≥ зусилл¤ держав, а також орган≥зац≥й та установ -- суб'Їкт≥в косм≥чноњ д≥¤льност≥--дають результат, значно перевищуючий суму результат≥в науково-досл≥дноњ д≥¤льност≥, дос¤гнутих кожним ≤з них окремо. ÷ей ефект--економ≥чна основа зац≥кавленост≥ будь-¤кого м≥кро чи макроеконом≥чного учасника всесв≥тньоњ системи розпод≥лу та кооперац≥њ прац≥ в процес≥ п≥дтримки та розвитку ц≥Їњ системи. ѕроте, на жаль, ≥снують об'Їктивн≥ фактори, ¤к≥ загрожують пл≥дн≥й ≥нтеграц≥њ Дкосм≥чнихФ крањн у сп≥льних проектах.

ѕерш за все це застосуванн¤ режим≥в контролю, обмежуючих експорт де¤ких вид≥в технолог≥й та матер≥ал≥в.  р≥м того, при передач≥ технолог≥њ в процес≥ реал≥зац≥њ сп≥льного проекту одержувач маЇ бути здатний зберегти, п≥дтримувати та вдосконалювати њњ. “ут важливого значенн¤ набувають р≥вень п≥дготовки кадр≥в ≥ орган≥зац≥¤ профес≥йноњ осв≥ти в крањнах-партнерах. ћаЇ м≥сце також брак ≥нформац≥њ про практичну корисн≥сть косм≥чноњ д≥¤льност≥ в крањнах, що розвиваютьс¤ ≥ не зд≥йснюють самост≥йних запуск≥в. якщо буде розповсюджуватис¤ ірунтовн≥ша ≥нформац≥¤ про економ≥чн≥ ефекти косм≥чноњ д≥¤льност≥, ур¤дов≥ директивн≥ органи, можливо, ви¤вл¤тимуть б≥льшу зац≥кавлен≥сть щодо участ≥ в комплексних науково-техн≥чних проектах та розширюватимуть ф≥нансуванн¤ програм у галуз≥ науково-техн≥чноњ осв≥ти. «аважаЇ ефективному впровадженню комплексних м≥жнародних проект≥в у сфер≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥ в≥дсутн≥сть компетентних ос≥б, здатних в≥дстоювати необх≥дн≥сть використанн¤ косм≥чних технолог≥й та њх подальшого розвитку на локальному р≥вн≥ перед ур¤довц¤ми, ¤к≥ визначають пол≥тику ≥ приймають р≥шенн¤ на нац≥ональному р≥вн≥. ÷е в значн≥й м≥р≥ зб≥льшуЇ ≥зол¤ц≥ю копа користувач≥в косм≥чними послугами у цих крањнах. ’оча переважна к≥льк≥сть крањн зац≥кавлена в отриманн≥ доступу до ≥нформац≥њ проект≥в у галуз≥ мон≥торингу земного середовища, ≥нод≥ це стаЇ майже неможливим внасл≥док д≥њ ринкових фактор≥в. “ак, зростаюча прибутков≥сть застосуванн¤ даних спостереженн¤ «емл≥ чи використанн¤ удосконалених супутник≥в у комерц≥йних ц≥л¤х робить њх привабливими дл¤ приватних ф≥рм, ≥ тому вони обмежують доступ до з≥браних даних дл¤ своњх м≥жнародних партнер≥в.

Ќеобх≥дно в≥дзначити ще один фактор, ¤кий гальмуЇ розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у комплексних науково-техн≥чних проектах в галуз≥ косм≥чноњ д≥¤льност≥. ѕ≥двищенн¤ рол≥ приватного сектору та зменшенн¤ державного ф≥нансуванн¤ косм≥чних програм у ц≥лому св≥дчать про тенденц≥ю переходу косм≥чноњ д≥¤льност≥ у комерц≥йну сферу, а це призводить до затримки субсид≥й або в≥дм≥ни ф≥нансуванн¤ неприбуткових косм≥чних проект≥в. ¬енчурн≥ ≥нвестори бажають дуже швидкого розвитку проекту, на¤вност≥ не т≥льки б≥знес-продукту, але й б≥знес-модел≥, тобто баченн¤ того, ¤к швидко будуть рухатись кап≥тали. ¬иникаЇ загроза припиненн¤ важливих некомерц≥йних проект≥в, фундаментальних досл≥джень, довгострокових експеримент≥в, нехтуванн¤ ≥нтересами окремих держав на користь глобальних ринкових вигод.

¬»—Ќќ¬ќ 

 осм≥чна галузь значною м≥рою визначаЇ довгостроковий економ≥чний розвиток держави, виступаЇ катал≥затором розробленн¤ та впровадженн¤ високих технолог≥й, забезпечуЇ науково-технолог≥чний р≥вень ≥нших галузей. —труктурна перебудова косм≥чноњ галуз≥ Ї одним ≤з пр≥оритет≥в державноњ промисловоњ пол≥тики, засобом реал≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ стратег≥њ економ≥чного зростанн¤, утвердженн¤ ”крањни ¤к високотехн≥чноњ держави.

¬раховуючи необх≥дн≥сть забезпеченн¤ ефективного використанн¤ науково-техн≥чного ≥ виробничого потенц≥ал≥в косм≥чноњ галуз≥ та створенн¤ умов дл¤ впровадженн¤ косм≥чних технолог≥й у виготовленн¤ високотехнолог≥чноњ конкурентоспроможноњ продукц≥њ ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз Дѕро заходи щодо використанн¤ косм≥чних простор≥в дл¤ ≥нновац≥йного розвитку економ≥ки державиФ, чим схвалив ≥н≥ц≥ативу по розробц≥ ћ≥жв≥домчоњ програми впровадженн¤ косм≥чних технолог≥й та створенн¤ ≥ виготовленн¤ високотехнолог≥чноњ цив≥льноњ продукц≥њ дл¤ потреб внутр≥шнього ринку ≥ на експорт на 2001 -- 2005 роки. ƒокументом також затверджена  онцепц≥¤ структурноњ передбудови ≥нновац≥йного розвитку косм≥чноњ галуз≥, ¤ка визначаЇ основну мету, принципи, завданн¤ та шл¤хи реформуванн¤ п≥дприЇмств ≤ галуз≥ в ц≥лому ≥ Ї основою дл¤ розробленн¤ ѕрограми структурноњ перебудови та ≥нновац≥йного розвитку в сфер≥ косм≥чних технолог≥й.

Ќеобх≥дн≥сть структурноњ перебудови будь-¤коњ галуз≥ визначають певн≥ передумови, ≥ основними в ц≥й сфер≥ ¤вл¤ютьс¤:

√лобальн≥ структурн≥ зм≥ни у св≥тов≥й економ≥ц≥;

нов≥ тенденц≥њ ≥ пр≥оритети косм≥чноњ д≥¤льност≥;

недостатн¤ економ≥чна ефективн≥сть функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств галуз≥;

надм≥рн≥сть ≥снуючих виробничих потужностей з огл¤ду на реальн≥ потреби внутр≥шнього та зовн≥шнього ринк≥в;

нев≥дпов≥дн≥сть орган≥зац≥йних структур ≥ форм управл≥нн¤ вимогам функц≥онуванн¤ галуз≥ в ринкових умовах.

¬ зв'¤зку з цим, без проведенн¤ докор≥нних зм≥н дуже важко буде створити економ≥чно рентабельну галузь, здатну виробл¤ти конкурентоспроможну продукц≥ю в умовах ринковоњ економ≥ки.

“акож необх≥дно зазначити, що принципами структурноњ перебудови, зокрема, Ї забезпеченн¤ виконанн¤ загальнодержавних косм≥чних ≥ оборонних програм, участь в м≥жнародних косм≥чних програмах ≥ проектах, комерц≥ал≥зац≥¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥, поЇднанн¤ ринкових механ≥зм≥в та ефективного державного регулюванн¤, збереженн¤ базових косм≥чних технолог≥й на головних п≥дприЇмствах галуз≥, пр≥оритетн≥сть вир≥шенн¤ соц≥альних проблем. ѕринципи Ї основними ц≥л¤ми щодо завдань ≥ пор¤дку њх вир≥шенн¤ з метою формуванн¤ комплексу ефективно функц≥онуючих виробництв, ¤к≥ базуютьс¤ на косм≥чних технолог≥¤х.  онцепц≥Їю передбачен≥ два напр¤ми використанн¤ цих технолог≥й.

ѕо-перше, розробленн¤ ≥ виробництво продукц≥њ косм≥чного призначенн¤ на експорт та за державними замовленн¤ми, що маЇ стимулювати подальше п≥двищенн¤ технолог≥чного р≥вн¤ п≥дприЇмств косм≥чноњ галуз≥. ѕо-друге, розробленн¤ та виробництво цив≥льноњ продукц≥њ з використанн¤м косм≥чних технолог≥й дл¤ забезпеченн¤ внутр≥шнього ринку продукц≥Їю п≥дприЇмств, ¤к≥ зазнали конверс≥њ оборонних потужностей ≤ диверсиф≥кац≥њ виробництв.

–еструктуризац≥¤ п≥дприЇмств зд≥йснюватиметьс¤ в≥дпов≥дно до принцип≥в структурноњ перебудови галуз≥, але при цьому враховуватимутьс¤ стратег≥чн≥ значенн¤ п≥дприЇмства в забезпеченн≥ потреб нац≥ональноњ безпеки та оборони держави, на¤вн≥сть науково-техн≥чного ≥ виробничого потенц≥ал≥в дл¤ орган≥зац≥њ технолог≥чно замкнутих виробництв, критичних технолог≥й, технолог≥й подв≥йного призначенн¤, ноу-хау, що удосконалить управл≥нн¤ пост≥йною галуззю, забезпечить ф≥нансову та виробничу стаб≥льн≥сть.

јле у галуз≥ збер≥гаютьс¤ п≥дприЇмства, потужност≥ ¤ких достатньо завантажен≥, п≥дприЇмства, що забезпечують збереженн¤ науково-техн≥чного та виробничого потенц≥ал≥в галуз≥ п≥дприЇмства, що надають стратег≥чне значенн¤ та так≥, що виробл¤ють непроф≥льну продукц≥ю з використанн¤м косм≥чних технолог≥й, тому в зв'¤зку з цим, структурна перебудова зд≥йснюватиметьс¤ з урахуванн¤м пр≥оритетност≥ таких напр¤м≥в косм≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к досл≥дженн¤ з найб≥льш актуальних проблем косм≥чноњ науки в межах м≥жнародних програм, збереженн¤ та дальший розвиток виробництва ≥снуючих ракет - нос≥њв, таких ¤к Д«ен≥тФ, Д÷иклонФ, Дƒн≥проФ, створенн¤ нового покол≥нн¤ конкурентоспроможних малих косм≥чних апарат≥в - м≥кро супутник≥в, модерн≥зац≥¤ нац≥ональноњ косм≥чноњ системи спостереженн¤ «емл≥, модерн≥зац≥¤ та використанн¤ в нац≥ональних ≥ м≥жнародних проектах ун≥кальноњ наземноњ косм≥чноњ ≥нфраструктури.

 осм≥чна галузь ”крањни маЇ потужний потенц≥ал ≥нновац≥йного розвитку, ¤кий за умови забезпеченн¤ посл≥довноњ ≥нвестиц≥йноњ п≥дтримки, орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ з ≥ншими галуз¤ми, маЇ забезпечити потреби внутр≥шнього ринку у високотехнолог≥чн≥й продукц≥њ в паливно-енергетичн≥й агропромисловост≥, машинобуд≥вн≥й, транспортн≥й, медичн≥й, телекомун≥кац≥йн≥й та ≥нших галуз¤х.

ƒл¤ забезпеченн¤ ≥нновац≥йного розвитку галуз≥ використовуватимутьс¤ ¤к державн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси, так ≥ позабюджетн≥ кошти ≥ з урахуванн¤м цього, ѕрограмою передбачаЇтьс¤ залученн¤ централ≥зованих кап≥тальних вкладень, ≥нвестуванн¤ п≥дприЇмств галуз≥ за рахунок кошт≥в, що будуть отриман≥ в≥д приватизац≥њ державного майна, залученн¤ м≥жнародноњ ф≥нансовоњ ≥ техн≥чноњ допомоги.

—труктурна перебудова проводитиметьс¤ у два етапи, що можливо дасть б≥льш ефективний результат. Ќа першому етап≥, у 2001-2002 роках буде формуватис¤ базова частина галуз≥, до складу ¤коњ входитимуть диверсиф≥кован≥ п≥дприЇмства, здатн≥ конкурувати на в≥тчизн¤ному ≥ м≥жнародному ринках косм≥чноњ та цив≥льноњ продукц≥њ. ѕередбачаЇтьс¤ зд≥йсненн¤ анал≥зу стану господарськоњ д≥¤льност≥ кожного п≥дприЇмства, перш за все ф≥нансового стану, ефективност≥ управл≥нн¤, стану виробництва, виробничих зв'¤зк≥в, ¤кост≥ продукц≥њ.

Ќа другому етап≥, у 2003 - 2005 роках, завершуватиметьс¤ формуванн¤ на нових засадах комплексу п≥дприЇмств галуз≥, спр¤мованих ефективно функц≥онувати в умовах ринковоњ економ≥ки, реал≥зовуватимутьс¤ м≥жв≥домч≥ програми впровадженн¤ косм≥чних технолог≥й у створенн¤ та виробництво високотехнолог≥чноњ цив≥льноњ продукц≥њ; буде вводитис¤ в д≥ю низка нормативно-правових акт≥в, що забезпечать посл≥довний процес структурноњ перебудови та ≥нновац≥йного розвитку косм≥чноњ галуз≥.

«алишаЇтьс¤ т≥льки чекати результат≥в реал≥зац≥њ структурноњ перебудови, ¤ка, будемо спод≥ватись, забезпечить збереженн¤ ≥ дальший розвиток косм≥чних технолог≥й, впровадженн¤ замкнутих технолог≥чних цикл≥в створенн¤, експлуатац≥њ та використанн¤ косм≥чних засоб≥в господарського, наукового ≥ в≥йськового призначенн¤, п≥двищить р≥вень наукових досл≥джень та розробок у галуз≥, зб≥льшить вагу нових вид≥в конкурентоспроможноњ продукц≥њ дл¤ внутр≥шнього ринку ”крањни, вир≥шить низку соц≥альних проблем, зокрема створенн¤ нових робочих м≥сць.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. // √еолог≥чний журнал - 2002р. - є2

2. // ”р¤довий кур'Їр - 2002р. - 21березн¤ - є54

3. //  раЇзнавство, географ≥¤, туризм - 2001р. - є 48

4. // ¬≥сник законодавства ”крањни - 2001р. - є9

5. // Ќаука та наукознавство - 2001р. - є1

6. // ¬≥йсько ”крањни - 2001р. - є 5 - 6

7. // ќбзор краинского рынка - 2001р. - є10

8. // Ќаука та наукознавство - 2001р. - є4

9. // ѕульсар - 2001р. - є6

10. // науковий св≥т - 1999р. - є5